Проект Закону "Про розвиток та державну підтримку малого і середнього підприємництва в Україні"

Проект
вноситься народним депутатом України
Кужель О.В.

 

ЗАКОН УКРАЇНИ
Про розвиток та державну підтримку малого і середнього підприємництва в Україні

Цей Закон визначає правові та економічні засади державної політики у сфері розвитку та підтримки малого і середнього підприємництва.

Розділ I. ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ

Стаття 1. Визначення термінів

1. Терміни «суб'єкти мікропідприємництва», «суб’єкти малого підприємництва» і «суб’єкти середнього підприємництва» вживаються у цьому Законі у значеннях, визначених Господарським кодексом України.

2. У цьому Законі терміни вживаються в такому значенні:

1) бізнес-інкубатор – спеціалізований об'єкт інфраструктури підтримки розвитку підприємництва, який надає цілісний комплекс послуг новоствореним суб'єктам підприємницької діяльності на першому етапі їх становлення з метою мінімізації впливу на їхню діяльність негативних зовнішніх фактів, послідовного і цілеспрямованого виведення їх на рівень продуктивності і конкурентоспроможності, достатній для їх самостійної, ефективної підприємницької діяльності.

2) витрати суб'єктів малого та/або середнього підприємництва на виконання положень регуляторних актів (регуляторні витрати) – це:

витрати часу суб'єктів малого та/або середнього підприємництва усіх видів економічної діяльності (окремих їх видів) на виконання упродовж відповідного проміжку часу положень регуляторних актів та обов'язкових процедур, пов'язаних із започаткуванням, провадженням і припиненням господарської діяльності, в розрахунку на одного суб'єкта малого і середнього підприємництва;

витрати коштів суб'єктів малого та/або середнього підприємництва усіх видів економічної діяльності (окремих їх видів) на виконання упродовж відповідного проміжку часу положень регуляторних актів та обов'язкових процедур, пов'язаних із започаткуванням, провадженням і припиненням господарської діяльності, в розрахунку на одного суб'єкта малого і середнього підприємництва;

3) громадська ініціатива зниження регуляторного навантаження на суб'єктів малого і середнього підприємництва – сформована за результатами проведеної у встановленому порядку громадської експертизи, підтверджена розрахунками очікуваних або фактично існуючих регуляторних витрат та внесена до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування ініціативною групою організацій і установ, що представляють інтереси суб’єктів малого і середнього підприємництва, ініціатива щодо призупинення підготовки проекту регуляторного акта або щодо перегляду (дерегулювання) прийнятого регуляторного акта з метою запобігання або усунення негативних наслідків для розвитку малого і середнього підприємництва, діяльності суб’єктів, зобов'язаних виконувати положення підготовленого або прийнятого регуляторного акта;

4) державна підтримка малого і середнього підприємництва – комплекс заходів державної прямої і непрямої підтримки суб'єктів малого і середнього підприємництва, спрямованих на компенсацію перешкод, які їм, порівняно з іншими суб'єктами господарювання, доводиться долати на шляху доступу до ресурсів, необхідних для їх започаткування, діяльності та розвитку в умовах ринкових відносин;

5) експертиза проекту програми розвитку малого і середнього підприємництва – аналіз і оцінка відповідності запланованих програмних заходів суспільним потребам, вимогам законодавства, цілям та завданням проекту програми, а також очікуваним результатам від її реалізації;

6) ефективність державної політики підтримки розвитку малого і середнього підприємництва – відношення ефекту (фіскального, економічного, соціального) від реалізації такої політики за відповідний проміжок часу до витрат на її реалізацію;

7) результативність державної політики у сфері розвитку малого і середнього підприємництва – система фактичних кількісних та якісних показників реалізації такої політики, а також відношення фактичних результатів її реалізації до запланованих;

8) Індекс ефективності державної політики у сфері розвитку малого і середнього підприємництва – інтегральний показник ефективності реалізації державної політики у сфері розвитку малого і середнього підприємництва за відповідний проміжок часу, розрахований на підставі показників ефективності державної політики або діяльності окремих органів влади у зазначеній сфері за окремими напрямами державної політики і видами державної підтримки суб'єктів малого і середнього підприємництва, визначеними цим Законом і Додатком 1;

9) інтегровані автоматизовані системи управління окремими напрямами і функціями з реалізації державної політики у сфері розвитку малого і середнього підприємництва – технологічні засоби, які застосовуються органами влади з метою забезпечення ефективності державної політики у зазначеній сфері або ефективності реалізації її окремих напрямів шляхом використання новітніх методів електронного урядування, інформатизації і автоматизації управлінських процесів, комп'ютерно-інтегрованих технологій, в тому числі спеціально створеного програмного забезпечення;

10) інфраструктура підтримки розвитку малого і середнього підприємництва — сукупність державних, приватних та громадських інститутів (організацій, підприємств, установ і об'єднань), які обслуговують інтереси суб'єктів підприємницької діяльності, забезпечують їхню господарську діяльність та сприяють підвищенню її ефективності;

11) кластер – галузеве або міжгалузеве, територіальне добровільне об'єднання суб'єктів підприємницької діяльності, які тісно співпрацюють з науковими (освітніми) установами, громадськими об'єднаннями, органами місцевого самоврядування і місцевими органами виконавчої влади з метою підвищення конкурентоздатності власної продукції та сприяння економічному розвитку регіону;

12) кластеризація суб'єктів малого і середнього підприємництва – формування з метою підвищення продуктивності і конкурентоспроможності локальних мереж підприємств, які виробляють і реалізують певний асортимент пов’язаної або взаємодоповнюючої продукції, товарів, робіт (послуг) у рамках окремого сектора економіки;

13) кластерна стратегія – загальнодержавна або регіональна довгострокова програма сприяння розвитку малого і середнього підприємництва шляхом комплексної підтримки організації та діяльності галузевих і територіальних кластерів з використанням сучасних технологій кластеризації;

14) консультативно-дорадчий орган у сфері розвитку малого і середнього підприємництва – постійно діючий при органі державної влади або органі місцевого самоврядування незалежний громадсько-професійний орган, який, користуючись наданими йому повноваженнями і правами, представляє і захищає інтереси суб'єктів малого і середнього підприємництва при формуванні та реалізації державної або місцевої політики розвитку малого і середнього підприємництва, забезпечує дотримання положень цього Закону та інших актів законодавства, що стосуються питань регулювання і розвитку господарських відносин;

15) місцеві програми розвитку суб'єктів малого і середнього підприємництва – нормативно-правові акти органів місцевого самоврядування, в яких визначається комплекс взаємопов'язаних програмних заходів, спрямованих на досягнення цілей і виконання завдань у сфері розвитку малого і середнього підприємництва, в тому числі окремих категорій суб'єктів малого і середнього підприємництва, із зазначенням обсягу і джерел їх фінансування, показників результативності діяльності органів місцевого самоврядування, відповідальних за реалізацію зазначених заходів;

16) новостворений суб'єкт підприємницької діяльності – суб'єкт господарської діяльності впродовж першого календарного року з моменту його державної реєстрації у порядку, встановленому законодавством;

17) оцінка впливу програми на розвиток малого і середнього підприємництва – порядок визначення відповідності фактично досягнутих результатів і показників виконання загальнодержавної, регіональної або місцевої програми у зазначеній сфері запланованим результатам і показникам;

18) оцінювання ефективності державної політики розвитку малого і середнього підприємництва (оцінювання державної політики розвитку підприємництва) – оцінювання кількісних та якісних показників фактично існуючого рівня ефективності реалізації державної політики у сфері малого і середнього підприємництва станом на певний момент часу, що здійснюється в порядку, визначеному законодавством, на основі порівняльного аналізу запланованих і фактично досягнутих показників ефективності державної політики або діяльності окремих органів влади у зазначеній сфері за напрямами державної політики і видами державної підтримки суб'єктів малого і середнього підприємництва, визначеними цим Законом і Додатком 1;

19) регуляторне навантаження на суб'єктів малого і середнього підприємництва – розраховані у грошовому та іншому кількісному значенні сукупні витрати визначених цим Законом різних груп суб'єктів малого і середнього підприємництва на виконання упродовж відповідного проміжку часу положень регуляторних актів та пов'язаних з ними обов'язкових процедур;

20) субпідряд у сфері малого і середнього підприємництва – спосіб оптимізації і підвищення продуктивності виробничих процесів великих промислових підприємств, за якого замовлення на виготовлення певної продукції або на виконання технологічних процесів на субпідрядній основі передаються суб'єктам малого і/або середнього підприємництва, що спеціалізуються у відповідній галузі;

21) фонди підтримки підприємництва – неприбуткові організації, створені відповідно до законодавства на умовах самофінансування для сприяння реалізації державної політики у сфері розвитку малого і середнього підприємництва на загальнодержавному, регіональному і місцевому рівнях шляхом залучення та ефективного використання фінансових ресурсів, фінансування цільових програм та проектів.

Стаття 2. Сфера дії Закону

1. Дія цього Закону поширюється на суб'єктів малого і середнього підприємництва незалежно від форми власності. Дія цього Закону не поширюється на страхові компанії, банки, ломбарди, інші фінансово-кредитні та небанківські фінансові установи, суб'єктів господарської діяльності, які здійснюють обмін іноземної валюти, є виробниками та/або імпортерами підакцизних товарів.

2. Положення цього Закону щодо державної підтримки суб’єктів малого і середнього підприємництва поширюються на суб'єктів господарської діяльності, які відповідають критеріям, встановленим частиною третьою статті 55 Господарського кодексу України.

Стаття 3. Законодавство у сфері розвитку малого і середнього підприємництва в Україні

1. Відносини, пов’язані з розвитком та державною підтримкою малого і середнього підприємництва в Україні, базуються на Конституції України і регулюються Господарським, Цивільним та Податковим кодексами України, цим Законом та іншими законодавчими актами щодо державного регулювання господарської діяльності, а також міжнародними договорами України, згода на обов’язковість яких надана Верховною Радою України.

 

2. У разі якщо міжнародним договором, згода на обов’язковість якого надана Верховною Радою України, визначено інші правила, ніж ті, що передбачені цим Законом, застосовуються правила міжнародного договору.

Розділ ІI. ЗАСАДИ ДЕРЖАВНОЇ ПОЛІТИКИ У СФЕРІ РОЗВИТКУ МАЛОГО І СЕРЕДНЬОГО ПІДПРИЄМНИЦТВА

Стаття 4. Мета, завдання та принципи державної політики у сфері розвитку малого і середнього підприємництва в Україні

1. Метою державної політики у сфері розвитку малого і середнього підприємництва в Україні є: зміцнення позицій малого і середнього підприємництва у загальній структурі вітчизняної економіки, підвищення його ролі у забезпеченні зайнятості і самозайнятості населення, насиченні вітчизняного ринку високоякісними товарами і послугами, зростанні добробуту громадян України.

2. Основними завданнями державної політики у сфері розвитку малого і середнього підприємництва в Україні є:

1) створення сприятливих умов для збільшення кількості, підвищення продуктивності та конкурентоспроможності суб’єктів малого і середнього підприємництва;

2) збільшення частки вироблених суб'єктами малого і середнього підприємництва товарів (робіт, послуг) в обсязі валового внутрішнього продукту;

3) планомірне скорочення регуляторних витрат суб'єктів малого і середнього підприємництва шляхом удосконалення реалізації державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності, зменшення регуляторного навантаження на зазначених суб'єктів;

4) покращення доступу суб'єктів малого і середнього підприємництва до фінансових, у тому числі кредитних, ресурсів, інженерних мереж, ринку цінних паперів, як одного з найдешевших інвестиційних ресурсів;

5) сприяння на умовах конкуренції, прозорості та відкритості збільшенню частки суб'єктів малого і середнього підприємництва, що беруть участь у процедурах закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави і територіальної громади, та обсягів отриманих ними бюджетних коштів;

6) сприяння провадженню суб’єктами малого і середнього підприємництва діяльності щодо просування вироблених ними товарів (робіт, послуг), результатів інтелектуальної діяльності на внутрішній та зовнішній ринки;

7) забезпечення інвестиційної та інноваційної активності суб’єктів малого і середнього підприємництва;

8) розширення можливостей участі суб’єктів малого і середнього підприємництва у реалізації проектів державно-приватного партнерства;

9) комплексне інформаційне і консультативно-методичне забезпечення суб'єктів малого і середнього підприємництва;

10) покращення системи підготовки, перепідготовки та підвищення кваліфікації кадрів для суб'єктів малого і середнього підприємництва;

11) забезпечення відкритості і прозорості державної регуляторної діяльності як передумови планування суб'єктами малого і середнього підприємництва їх господарської діяльності;

12) підвищення ролі місцевих органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування у здійсненні підтримки розвитку малого і середнього підприємництва.

3. Принципами державної політики у сфері розвитку малого і середнього підприємництва в Україні є:

1) пріоритетність розвитку та державної підтримки малого і середнього підприємництва при формуванні та реалізації державної економічної політики, розробленні відповідних нормативно-правових актів;

2) адекватність механізмів і заходів із забезпечення розвитку та державної підтримки господарської діяльності самозайнятих осіб, суб'єктів мікропідприємництва, малого, середнього підприємництва, в тому числі новостворених, соціально-економічним особливостям і наявним потребам зазначених суб'єктів;

3) пропорційний розподіл регуляторного навантаження, заходів і ресурсів щодо сприяння розвитку та державної підтримки серед різних груп суб'єктів малого і середнього підприємництва, визначених частиною першою статті 6 цього Закону, відповідно до їх ресурсних можливостей виконання положень регуляторних актів, соціально-економічних потреб і обсягів негативних факторів, що перешкоджають їх розвитку та ефективній діяльності;

4) ефективність підтримки малого і середнього підприємництва та періодична оцінка ефективності реалізації державної політики у зазначеній сфері на підставі показників і результатів, фактично досягнутих органами влади і посадовими особами;

5) участь суб’єктів малого і середнього підприємництва, громадських об'єднань та інших неурядових установ і організацій, що представляють інтереси суб’єктів малого і середнього підприємництва, інших зацікавлених сторін у формуванні та реалізації державної політики у зазначеній сфері, розробленні та виконанні загальнодержавних, регіональних і місцевих програм розвитку малого і середнього підприємництва;

6) відповідальність посадових та службових осіб органів виконавчої влади і органів місцевого самоврядування за порушення конституційного права громадян на підприємницьку діяльність, не заборонену законом, та вимог законодавства щодо розвитку та державної підтримки малого і середнього підприємництва;

7) відповідність підтримки малого і середнього підприємництва, загальнодержавних, регіональних та місцевих програм у зазначеній сфері наявним потребам суб'єктів малого і середнього підприємництва та можливостям держави щодо ресурсного забезпечення надання такої підтримки і фінансування зазначених програм;

8) рівність можливостей для доступу суб’єктів малого і середнього підприємництва, що відповідають вимогам, передбаченим загальнодержавними, регіональними та місцевими програмами розвитку малого і середнього підприємництва, до участі у виконанні зазначених програм та для отримання державної підтримки;

9) відкритість і прозорість проведення процедур надання державної підтримки, розроблення і виконання програм розвитку малого і середнього підприємництва, узгодження проектів таких програм з потребами та інтересами суб'єктів малого і середнього підприємництва;

10) відповідність послуг об’єктів інфраструктури підтримки малого і середнього підприємництва потребам різних груп суб’єктів малого і середнього підприємництва, визначених частиною першою статті 6 цього Закону.

Стаття 5. Основні напрями державної політики у сфері розвитку малого і середнього підприємництва

1. Основними напрямами державної політики у сфері розвитку малого і середнього підприємництва в Україні є:

1) дерегулювання підприємницької діяльності, періодичне оцінювання та планомірне скорочення регуляторних витрат суб'єктів малого і середнього підприємництва на виконання положень регуляторних актів;

2) спрощення процедур започаткування, провадження і припинення підприємницької діяльності;

3) забезпечення і вдосконалення функціонування спрощеної системи оподаткування, обліку та звітності суб’єктів малого підприємництва, встановленої Податковим кодексом України;

4) залучення на конкурсних засадах суб’єктів малого підприємництва до виконання науково-технічних і соціально-економічних програм, здійснення постачання продукції (робіт, послуг) для державних та регіональних потреб;

5) забезпечення державної фінансово-кредитної і кредитно-гарантійної підтримки суб'єктів малого і середнього підприємництва з метою підвищення доступності фінансово-кредитних ресурсів, розроблення і впровадження відповідних цільових заходів у рамках загальнодержавних і регіональних програм тощо;

6) сприяння розвитку інфраструктури підтримки різних груп суб'єктів малого і середнього підприємництва відповідно до їх потреб та негативних факторів, що перешкоджають їх розвитку і ефективній діяльності;

7) гарантування прав і можливості участі представників громадськості під час здійснення державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності суб’єктів малого і середнього підприємництва;

8) спрощення дозвільних процедур, у тому числі розширення сфери застосування декларативного принципу при започаткуванні і здійсненні господарської діяльності, та процедур здійснення державного нагляду (контролю), отримання документів дозвільного характеру для суб’єктів малого і середнього підприємництва, скорочення їхніх регуляторних витрат на проходження таких процедур;

9) подальша децентралізація владних повноважень, максимальне делегування повноважень з видачі документів дозвільного характеру, ліцензій та надання інших адміністративних послуг з центрального рівня на місцевий рівень (область, місто, район);

10) сприяння організації підготовки, перепідготовки та підвищення кваліфікації кадрів для суб’єктів малого і середнього підприємництва на умовах державно-приватного партнерства;

11) створення сприятливих умов для розвитку господарської кооперації суб'єктів великого, малого і середнього підприємництва, в тому числі шляхом формування мережі центрів субконтрактації;

12) формування мережі електронних допоміжних послуг, спрямованих на підтримку громадян, що започатковують власну справу, новостворених підприємств, суб'єктів малого і середнього підприємництва.

2. Основними напрямами політики у сфері розвитку малого і середнього підприємництва на місцевому рівні є:

1) дерегулювання підприємницької діяльності та зменшення регуляторних витрат суб'єктів малого і середнього підприємництва на виконання положень регуляторних актів, виданих місцевими органами виконавчої влади і органами місцевого самоврядування;

2) організація навчально-освітньої підтримки громадян, що хочуть започаткувати власну справу, самозайнятих осіб, суб'єктів малого і середнього підприємництва;

3) інформаційне забезпечення розвитку підприємництва, спрощення процедур започаткування, провадження і припинення підприємницької діяльності;

4) надання підтримки у реалізації встановлених законом прав суб'єктів малого і середнього підприємництва.

3. Передбачені частиною другою цієї статті, основні напрями політики у сфері розвитку малого і середнього підприємництва на місцевому рівні здійснюються органами місцевого самоврядування за рахунок коштів місцевих бюджетів з метою реалізації підприємницького потенціалу територіальних громад, забезпечення зайнятості, комплексного використання ресурсних можливостей розвитку територій і населених пунктів.

Розділ ІІІ. МЕХАНІЗМИ РЕАЛІЗАЦІЇ ДЕРЖАВНОЇ ПОЛІТИКИ У СФЕРІ РОЗВИТКУ МАЛОГО І СЕРЕДНЬОГО ПІДПРИЄМНИЦТВА

Стаття 6. Особливості реалізації державної політики у сфері розвитку та підтримки різних груп суб'єктів малого і середнього підприємництва

1. Згідно з принципами, визначеними пунктами першим і другим частини третьої статті 4 цього Закону, державна політика у сфері розвитку малого і середнього підприємництва реалізується з урахуванням соціально-економічних особливостей і потреб суб'єктів малого і середнього підприємництва, що поділяються на такі основні групи:

1) група А – самозайняті особи, новостворені суб'єкти підприємницької діяльності, суб'єкти мікропідприємництва;

2) група Б – суб'єкти малого підприємництва;

3) група В – суб'єкти середнього підприємництва.

2. Критеріями віднесення суб'єктів господарювання до різних груп є:

1) тривалість здійснення господарської діяльності з моменту державної реєстрації (для новостворених суб'єктів підприємницької діяльності);

2) середня кількість працівників за звітний період (календарний рік);

3) річний дохід від будь-якої діяльності.

3. Першочерговими та пріоритетними заходами і механізмами реалізації державної політики у сфері розвитку малого і середнього підприємництва є:

1) для груп А і Б:

дерегулювання і спрощення умов для здійснення підприємницької діяльності шляхом комплексного поєднання загальнодержавних, регіональних і місцевих заходів, спрямованих на скорочення регуляторних витрат та зменшення регуляторного навантаження на заплановане кількісне значення у рамках виконання загальнодержавних, регіональних і місцевих програм;

комплексна державна підтримка, спрямована на задоволення потреб суб'єктів груп А і Б та усунення і запобігання негативних факторів, що перешкоджають започаткуванню і здійсненню ними ефективної господарської діяльності, відповідно до видів державної підтримки малого і середнього підприємництва, визначених Додатком 1 цього Закону;

2) для груп Б і В:

поєднання дерегулювання і планомірного зменшення регуляторного навантаження зі здійсненням у рамках виконання загальнодержавних, регіональних і місцевих програм визначених Додатком 1 цього Закону видів державної підтримки, спрямованих на усунення і запобігання негативних факторів, що перешкоджають розвитку та ефективній діяльності суб'єктів груп Б і В.

Стаття 7. Державна підтримка малого і середнього підприємництва

1. Державна підтримка малого і середнього підприємництва має комплексний характер, реалізується і узгоджується органами влади, визначеними статтею 15 цього Закону, та надається згідно з принципами, визначеними частиною третьою статті 4 цього Закону.

2. Державна підтримка малого і середнього підприємництва формується, здійснюється, забезпечується і координується відповідно до основних видів зазначеної державної підтримки, їх функціональних особливостей та напрямів дій, визначених Додатком 1 цього Закону. Порядок надання окремих видів державної підтримки малого і середнього підприємництва розробляється спеціально уповноваженим органом у сфері розвитку малого і середнього підприємництва та затверджується Кабінетом Міністрів України.

3. Державна підтримка включає фінансово-кредитну і кредитно-гарантійну, інформаційно-консультативну, навчально-освітню, інфраструктурну, в тому числі державну підтримку у сфері інновацій, науки і промислового виробництва, майнову підтримку, підтримку суб’єктів малого і середнього підприємництва, що провадять експортну діяльність, підтримку суб’єктів малого і середнього підприємництва, що провадять сільськогосподарську діяльність, підтримку у сфері підготовки, перепідготовки і підвищення кваліфікації управлінських кадрів і кадрів ведення бізнесу, технічну підтримку та інші види державної підтримки, передбачені Додатком 1 цього Закону.

4. Затверджений Додатком 1 цього Закону функціональний класифікатор видів державної підтримки малого і середнього підприємництва застосовується органами виконавчої влади та органами місцевого самоврядування:

1) під час розроблення заходів підтримки малого і середнього підприємництва у рамках загальнодержавних, регіональних і місцевих програм розвитку малого і середнього підприємництва, моніторингу та оцінки ефективності і результативності їх виконання;

2) для забезпечення створення і функціонування інтегрованої автоматизованої системи контролю результатів надання державної підтримки суб'єктам малого і середнього підприємництва у рамках єдиної інформаційної системи комплексного контролю результатів реалізації державної політики у сфері розвитку малого і середнього підприємництва, передбаченої пунктом першим частини третьої статті 8 цього Закону.

5. Щорічні заходи щодо надання державної фінансово-кредитної, кредитно-гарантійної та інших видів підтримки малого і середнього підприємництва розробляються на підставі положень цього Закону і затвердженого ним Додатку 1, з урахуванням пріоритетів загальнодержавної програми розвитку малого і середнього підприємництва, за участі громадських об'єднань, консультативно-дорадчих органів, що представляють інтереси зазначених суб'єктів, та затверджуються Кабінетом Міністрів України.

Стаття 8. Єдина інформаційна система реалізації державної політики у сфері розвитку малого і середнього підприємництва

1. Єдина інформаційна система реалізації державної політики у сфері розвитку малого і середнього підприємництва є механізмом державної інформаційної підтримки суб'єктів малого і середнього підприємництва. Така система формується органами влади, визначеними статтею 15 цього Закону, неурядовими організаціями і установами на конкурсних засадах та забезпечується у рамках виконання загальнодержавних, регіональних і місцевих програм розвитку малого і середнього підприємництва.

2. Єдина інформаційна система реалізації державної політики у сфері розвитку малого і середнього підприємництва забезпечується шляхом ведення національного веб-порталу з питань реалізації державної політики у зазначеній сфері, його регіональних і місцевих сегментів та передбачає надання суб’єктам малого і середнього підприємництва вичерпної інформації про:

1) їхні права і обов’язки, умови та способи їх реалізації;

2) наявні фінансові, матеріальні (земельно-майнові), кадрові, інформаційні, технологічні та інші ресурси, які можуть бути використані та необхідні для започаткування і провадження підприємницької діяльності, умови отримання таких ресурсів;

3) умови участі у загальнодержавних, регіональних, місцевих та галузевих бюджетних програмах, державних закупівлях товарів (робіт, послуг) за кошти державного і місцевих бюджетів;

4) умови участі у роботі консультативно-дорадчих, допоміжних органів у сфері розвитку малого і середнього підприємництва, переліки, структуру, положення і склад, плани роботи, прийняті рішення, контактні дані та звіти про діяльність таких органів;

5) підготовку і прийняття уповноваженими органами актів законодавства, що стосуються інтересів та розвитку суб'єктів малого і середнього підприємництва, зміст проектів підготовлених і прийнятих актів, розрахунок регуляторних витрат, пов'язаних з їх виконанням, та заходи державної політики щодо скорочення і мінімізації зазначених витрат;

6) вимоги технічних стандартів та інші умови для експорту продукції (товарів і послуг) на зовнішні ринки;

7) умови участі в публічних обговореннях проектів нормативно-правових актів, розроблених регуляторними органами, та можливості дистанційного відстеження процедур розгляду поданих зауважень і пропозицій; стан розгляду і врахування або конкретні обґрунтування щодо відхилення зауважень і пропозицій громадськості, наданих в установленому порядку до проектів актів законодавства, оприлюднених для їх публічного обговорення.

3. Єдина інформаційна система реалізації державної політики у сфері розвитку малого і середнього підприємництва включає, окрім комплексної інформаційної підтримки, визначеної частиною другою цієї статті, також створення, запровадження і забезпечення функціонування інтегрованих автоматизованих систем:

1) комплексного контролю результатів реалізації державної політики у сфері розвитку малого і середнього підприємництва та виконання загальнодержавних, регіональних і місцевих програм у зазначеній сфері;

2) незалежного оцінювання ефективності державної політики у сфері розвитку малого і середнього підприємництва та виконання загальнодержавних, регіональних і місцевих програм у зазначеній сфері;

3) моніторингу участі суб'єктів малого і середнього підприємництва у:

процедурах закупівель товарів, робіт, послуг для забезпечення потреб держави і територіальної громади;

виконанні загальнодержавних, регіональних і місцевих програм розвитку малого і середнього підприємництва;

4) моніторингу дотримання прав власності суб'єктів малого і середнього підприємництва та фактів їх порушень;

5) підтримки розвитку господарської кооперації суб'єктів великого, малого і середнього підприємництва;

6) функціонування інших напрямів реалізації державної політики у сфері розвитку малого і середнього підприємництва.

4. Інформація, зазначена в частині другій цієї статті, є загальнодоступною і розміщується на офіційних веб-сайтах органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування, на національному веб-порталі з питань реалізації державної політики у сфері розвитку малого і середнього підприємництва, спеціалізованих регіональних і місцевих веб-ресурсах із зазначених питань, у друкованих і електронних засобах масової інформації.

Стаття 9. Інфраструктура підтримки розвитку малого і середнього підприємництва

1. Інфраструктурою підтримки розвитку малого і середнього підприємництва є підприємства, установи та організації незалежно від форми власності, які провадять діяльність, спрямовану на підтримку і сприяння розвитку суб’єктів малого і середнього підприємництва, їх інвестиційної та інноваційної активності, просування вироблених ними товарів (робіт, послуг), результатів інтелектуальної діяльності на внутрішній і зовнішній ринки.

2. До об’єктів інфраструктури підтримки розвитку малого і середнього підприємництва належать:

саморегулівні організації у сфері малого і середнього підприємництва;

2) бізнес-центри, бізнес-інкубатори, інноваційні бізнес-інкубатори, науково-технологічні центри, палати і центри ремесел;

3) державний, регіональні та місцеві фонди підтримки підприємництва;

4) центри та агентства з розвитку підприємництва;

5) фонди сприяння кредитуванню (гарантійні фонди, фонди поручительств);

6) акціонерні інвестиційні фонди та закриті пайові інвестиційні фонди, що залучають інвестиції для суб'єктів малого і середнього підприємництва;

7) технопарки, наукові парки, інноваційно-технологічні центри, промислові парки, індустріальні парки, агропромислові парки, центри комерціалізації технологій, центри колективного доступу до високотехнологічного обладнання, інжинірингові центри, центри трансферу технологій;

8) центри підтримки субпідряду (субконтрактації);

9) маркетингові та навчально-ділові центри, агентства з підтримки експорту товарів, лізингові компанії, консультаційні центри;

10) галузеві і територіальні кластери, центри кластерного розвитку;

11) державні фонди підтримки наукової, науково-технічної, інноваційної діяльності, мікрофінансові організації;

12) інші підприємства, установи та організації, основним завданням яких є підтримка і сприяння розвитку малого і середнього підприємництва.

3. Особливості діяльності об'єктів інфраструктури підтримки розвитку малого і середнього підприємництва, визначення окремих типів зазначених об'єктів та специфіки їх функціонування, в тому числі переліки їхніх послуг і стандарти якості їх надання, умови одержання державної підтримки визначаються типовими положеннями про відповідні об’єкти інфраструктури, що затверджуються Кабінетом Міністрів України.

4. Державна підтримка об’єктів інфраструктури підтримки розвитку малого і середнього підприємництва здійснюється у рамках загальнодержавних, регіональних та місцевих програм розвитку малого і середнього підприємництва.

5. Кошти державного, регіональних та місцевих фондів підтримки підприємництва формуються за рахунок бюджетних коштів, добровільних внесків фізичних і юридичних осіб, у тому числі іноземних. Кошти державного, регіональних та місцевих фондів підтримки підприємництва спрямовуються на фінансово-кредитну і кредитно-гарантійну підтримку суб'єктів малого і середнього підприємництва, розвиток єдиної інформаційної системи реалізації державної політики у сфері розвитку малого і середнього підприємництва, технологічний розвиток і підвищення якості адміністративних послуг для суб'єктів підприємницької діяльності, навчально-освітнє, інформаційно-консультаційне, науково-методичне забезпечення розвитку та підтримки малого і середнього підприємництва. Порядок використання коштів державного, регіональних та місцевих фондів підтримки підприємництва, виділених з державного і місцевих бюджетів, затверджується відповідно Кабінетом Міністрів України та місцевими радами.

6. Порядок створення та функціонування державного фонду підтримки підприємництва визначається Кабінетом Міністрів України. Засновниками регіональних та місцевих фондів підтримки підприємництва можуть бути місцеві органи виконавчої влади, органи місцевого самоврядування, державний фонд підтримки підприємництва.

7. Державна фінансово-кредитна і кредитно-гарантійна підтримка суб'єктів малого і середнього підприємництва за видами зазначеної підтримки, передбаченими Додатком 1 цього Закону, здійснюється фондами підтримки підприємництва відповідно до статті 10 цього Закону.

Стаття 10. Державна фінансово-кредитна та кредитно-гарантійна підтримка малого і середнього підприємництва

1. Державна фінансово-кредитна і кредитно-гарантійна підтримка надається суб’єктам малого і середнього підприємництва з метою заохочення започаткування і розвитку підприємницької діяльності, створення нових робочих місць, забезпечення зайнятості населення. Державна фінансово-кредитна підтримка надається за рахунок державного та місцевих бюджетів.

2. Державна фінансово-кредитна і кредитно-гарантійна підтримка не може надаватися відповідним суб’єктам малого і середнього підприємництва з метою створення для них штучних конкурентних переваг порівняно з іншими суб'єктами господарської діяльності.

3. Державна фінансово-кредитна і кредитно-гарантійна підтримка малого і середнього підприємництва здійснюється відповідно до напрямів дій у рамках надання такої підтримки, передбачених Додатком 1 цього Закону.

4. Державна фінансово-кредитна підтримка не поширюється на суб’єктів малого і середнього підприємництва, які:

1) перебувають у стадії припинення юридичної особи або припинення підприємницької діяльності фізичної особи – підприємця;

2) подали завідомо недостовірні відомості та документи під час звернення за наданням державної фінансово-кредитної підтримки;

3) мають заборгованість перед бюджетом з податків та з єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування;

4) отримали державну фінансово-кредитну підтримку з порушенням умов її надання або умов щодо цільового використання бюджетних коштів, що доведено в установленому порядку;

5) отримують аналогічну державну фінансово-кредитну підтримку, строк надання якої не закінчився.

5. Порядок використання коштів державного і місцевих бюджетів для забезпечення державної фінансово-кредитної підтримки суб’єктів малого і середнього підприємництва та звітності про ефективність використання зазначених коштів затверджується відповідно до вимог бюджетного законодавства.

Стаття 11. Програми розвитку малого і середнього підприємництва

1. Державна підтримка малого і середнього підприємництва здійснюється відповідно до вимог, встановлених цим Законом, у рамках виконання строкових загальнодержавних, регіональних та місцевих програм розвитку малого і середнього підприємництва, які затверджуються відповідно до законодавства.

2. Загальнодержавні, регіональні та місцеві програми включають положення і заходи, спрямовані на комплексну реалізацію основних напрямів державної політики у сфері розвитку малого і середнього підприємництва, визначених частиною першою статті 5 цього Закону, та видів державної підтримки у зазначеній сфері, передбачених Додатком 1 цього Закону. Регіональні та місцеві програми додатково і в повному обсязі включають положення і заходи, спрямовані на комплексну реалізацію напрямів державної політики у зазначеній сфері на місцевому рівні, визначених частиною другою статті 5 цього Закону.

3. Загальнодержавні, регіональні та місцеві програми розробляються відповідно до принципів, визначених частиною третьою статті 4 цього Закону, з урахуванням загальнодержавних, регіональних і місцевих потреб суб’єктів малого і середнього підприємництва, наявного стану безробіття і потреб зайнятості.

4. При розробленні та виконанні загальнодержавних, регіональних і місцевих програм відповідні органи влади, їх посадові та службові особи дотримуються встановлених статтею 6 цього Закону вимог щодо адекватності державної політики у сфері розвитку малого і середнього підприємництва.

5. Розроблення планових та оцінка фактично досягнутих показників ефективності виконання загальнодержавних, регіональних та місцевих програм розвитку малого і середнього підприємництва здійснюються відповідно до вимог статті 28 цього Закону. При розробленні планових показників виконання загальнодержавних, регіональних та місцевих програм обираються кількісні показники, що підлягають вимірюванню з використанням даних статистики, інших доступних інформаційних даних. Якісні показники ефективності виконання зазначених програм застосовуються лише у разі об'єктивно існуючої неможливості оцінити запланований результат у кількісному значенні. При розробленні загальнодержавних, регіональних та місцевих програм застосовуються показники, передбачені частиною п'ятою статті 28 цього Закону.

6. Пріоритетними і першочерговими заходами загальнодержавних, регіональних та місцевих програм є положення щодо:

дерегулювання і планомірного скорочення на визначене кількісне значення регуляторних витрат суб'єктів малого і середнього підприємництва на загальнодержавному, регіональному і місцевому рівнях, а також щодо аналізу ефективності виконання зазначених заходів шляхом періодичних оцінок таких витрат по галузях економіки, в окремих галузях, секторах і територіях господарювання та державного регулювання господарської діяльності;

спрощення умов для започаткування, провадження та припинення підприємницької діяльності, надання майнової, технічної, інформаційно-консультативної, навчально-освітньої підтримки;

формування і забезпечення єдиної інформаційної системи реалізації державної політики у сфері розвитку малого і середнього підприємництва.

7. Методика розроблення, виконання і аналізу ефективності загальнодержавних, регіональних та місцевих програм, оцінки їх впливу на розвиток підприємництва і забезпечення зайнятості затверджується Кабінетом Міністрів України за погодженням із Національною радою з питань конкурентоспроможності та підприємництва, всеукраїнськими громадськими об'єднаннями, що представляють інтереси суб'єктів малого і середнього підприємництва, та є обов'язковою для застосування розробниками і виконавцями зазначених програм.

8. Доступність публічної інформації, пов’язаної з наданням державної фінансово-кредитної, кредитно-гарантійної та інших видів підтримки суб'єктам малого і середнього підприємництва у рамках виконання загальнодержавних, регіональних і місцевих програм розвитку малого і середнього підприємництва, а також із розробленням і виконанням зазначених програм забезпечується відповідно до законодавства. Прийняті уповноваженими органами рішення про надання будь-яких видів державної підтримки суб'єктам малого і середнього підприємництва з використанням коштів державного і місцевих бюджетів, об'єктів державного і комунального майна підлягають оприлюдненню для ознайомлення громадськості упродовж трьох робочих днів з моменту їх прийняття на офіційних веб-сайтах відповідних органів, у засобах масової інформації.

9. Підготовка і оприлюднення щорічних, проміжних і заключних звітів про результати виконання загальнодержавних, регіональних та місцевих програм розвитку малого і середнього підприємництва забезпечується відповідно до вимог законодавства з урахуванням особливостей, визначених цим Законом. У заключних звітах про виконання зазначених програм наводяться фактично досягнуті показники за напрямами державної політики та видами державної підтримки із зазначенням їх відмінності (різниці) від запланованих кількісних значень показників ефективності державної політики у сфері розвитку малого і середнього підприємництва, встановлених цим Законом та Індексом ефективності державної політики у сфері розвитку малого і середнього підприємництва.

10. Щорічні, проміжні та заключні звіти про результати виконання загальнодержавних, регіональних та місцевих програм розвитку малого і середнього підприємництва впродовж п'яти днів з моменту їх затвердження оприлюднюються у засобах масової інформації, на офіційних веб-сайтах органів-замовників і виконавців зазначених програм та у спеціальному розділі національного веб-порталу з питань реалізації державної політики у сфері розвитку малого і середнього підприємництва.

11. Щорічні та заключні звіти про результати виконання загальнодержавних, регіональних та місцевих програм розвитку малого і середнього підприємництва перед їх затвердженням і оприлюдненням підлягають обов’язковому незалежному аудиту. Призначення незалежного аудитора здійснюється на конкурсних засадах відповідно до законодавства. Винагорода незалежному аудитору встановлюється у рамках кошторису відповідної програми у розмірах, що не перевищують діючих тарифів на професійні послуги. Звіт (висновок) незалежного аудитора публікується разом зі звітом про результати виконання відповідної програми.

Стаття 12. Загальнодержавна програма розвитку малого і середнього підприємництва

1. Загальнодержавна програма розвитку малого і середнього підприємництва є комплексом стратегічних заходів, спрямованих на реалізацію державної політики у зазначеній сфері та періодичну оцінку її ефективності.

2. Проект загальнодержавної програми розвитку малого і середнього підприємництва розробляється спеціально уповноваженим органом у сфері розвитку малого і середнього підприємництва спільно з Національною радою з питань конкурентоспроможності та підприємництва, із залученням інших центральних органів виконавчої влади і за участі громадських об'єднань, що представляють інтереси суб’єктів малого і середнього підприємництва, та подається Кабінетом Міністрів України на затвердження Верховної Ради України.

3. Результати виконання загальнодержавної програми розвитку малого і середнього підприємництва оприлюднюються у національному звіті про стан, ефективність та результати реалізації державної політики у сфері розвитку малого і середнього підприємництва за минулий звітний період.

4. Контроль за виконанням загальнодержавної програми розвитку малого і середнього підприємництва здійснює Кабінет Міністрів України шляхом розгляду проміжних, щорічних, заключного звітів про результати виконання загальнодержавної програми та узагальненого висновку про кінцеві результати виконання зазначеної програми.

5. Кабінет Міністрів України спільно зі спеціально уповноваженим органом у сфері розвитку малого і середнього підприємництва щорічно разом із проектом Закону України про Державний бюджет України на наступний рік подають на розгляд Верховної Ради України звіт про стан і результати виконання загальнодержавної програми розвитку малого і середнього підприємництва та обґрунтування потреб бюджетного забезпечення і необхідності виділення коштів на виконання заходів щодо реалізації зазначеної програми у наступному бюджетному році із зазначенням джерел фінансування.

Стаття 13. Регіональні та місцеві програми розвитку малого і середнього підприємництва

1. Місцеві органи виконавчої влади та виконавчі органи місцевого самоврядування, з урахуванням ресурсного потенціалу і потреб соціально-економічного розвитку відповідних територій і місцевостей, відповідно до пріоритетів, визначених у загальнодержавній програмі розвитку малого і середнього підприємництва, розробляють і виконують регіональні та місцеві програми у зазначеній сфері.

2. Проекти регіональних програм розвитку малого і середнього підприємництва погоджуються зі спеціально уповноваженим органом у сфері розвитку малого і середнього підприємництва. Регіональні та місцеві програми розвитку малого і середнього підприємництва затверджуються органами місцевого самоврядування.

Стаття 14. Бюджетне забезпечення програм розвитку малого і середнього підприємництва

1. Фінансове забезпечення виконання програм розвитку малого і середнього підприємництва здійснюється за рахунок Державного бюджету України, місцевих бюджетів, інших не заборонених законодавством джерел.

2. Заплановані бюджетні видатки на виконання загальнодержавних, регіональних та місцевих програм розвитку малого і середнього підприємництва в обов’язковому порядку враховуються під час складення проектів державного та місцевих бюджетів на відповідний рік.

3. Щорічні загальні обсяги бюджетного забезпечення загальнодержавної, регіональних та місцевих програм розвитку малого і середнього підприємництва визначаються за цільовим призначенням у державному і місцевих бюджетах та складають не менш як 0,1 відсотка видаткової частини загального фонду державного та місцевих бюджетів. Кошти державного бюджету, виділені на державну підтримку малого і середнього підприємництва, розподіляються між регіонами провадження підприємницької діяльності з урахуванням соціально-економічного потенціалу регіонів, кількості населення, регіональних особливостей та потреб розвитку малого і середнього підприємництва, рівня безробіття і потреб забезпечення зайнятості населення.

4. У разі недостатності бюджетних коштів для фінансування реалізації основних напрямів державної політики та видів державної підтримки малого і середнього підприємництва, визначених цим Законом, у першочерговому порядку фінансуванню підлягають заходи з дерегулювання і скорочення регуляторних витрат різних груп суб'єктів малого і середнього підприємництва, спрощення умов для започаткування і провадження підприємницької діяльності, забезпечення зайнятості населення.

5. Контроль за цільовим використанням бюджетних коштів у рамках виконання програм розвитку малого і середнього підприємництва здійснюється уповноваженим центральним органом виконавчої влади з питань фінансового контролю та його територіальними органами. Контроль за витрачанням бюджетних коштів, у тому числі коштів, спрямованих на виконання програм розвитку малого і середнього підприємництва, за обсягами, структурою та їх цільовим призначенням, здійснюється Рахунковою палатою України. Громадський контроль за використанням бюджетних коштів у зазначеній сфері здійснюють у порядку, встановленому законодавством, всеукраїнські об'єднання, що представляють інтереси суб'єктів малого і середнього підприємництва.

Розділ ІV. ОРГАНИ ВЛАДИ, ЩО ЗАБЕЗПЕЧУЮТЬ РОЗВИТОК МАЛОГО І СЕРЕДНЬОГО ПІДПРИЄМНИЦТВА В УКРАЇНІ, ТА ЇХНІ ФУНКЦІОНАЛЬНІ ЗАВДАННЯ

Стаття 15. Органи влади, що забезпечують розвиток малого і середнього підприємництва

1. Розвиток та державну підтримку малого і середнього підприємництва забезпечують у межах своїх повноважень Верховна Рада України, Кабінет Міністрів України, Національний банк України, спеціально уповноважений центральний орган виконавчої влади у сфері розвитку малого і середнього підприємництва, інші центральні органи виконавчої влади, місцеві державні адміністрації, органи місцевого самоврядування.

Стаття 16. Повноваження Верховної Ради України у сфері розвитку малого і середнього підприємництва

1. Верховна Рада України:

1) забезпечує формування державної політики у сфері розвитку малого і середнього підприємництва, розроблення і затвердження пріоритетів і завдань державної політики у зазначеній сфері та показників ефективності їх виконання;

2) здійснює контроль за дотриманням органами виконавчої влади і органами місцевого самоврядування конституційного права громадян на підприємницьку діяльність, реалізацією державної політики у сфері розвитку малого і середнього підприємництва, дотриманням і забезпеченням виконання законодавства у зазначеній сфері;

3) щорічно заслуховує на відкритих засіданнях профільного комітету звіти керівників спеціально уповноваженого центрального органу виконавчої влади, інших центральних органів виконавчої влади, місцевих державних адміністрацій щодо реалізації державної політики у сфері розвитку малого і середнього підприємництва, виконання загальнодержавних і регіональних програм, дотримання і забезпечення виконання законодавства у зазначеній сфері;

4) контролює стан дотримання встановлених законодавством повноважень і прав громадських об'єднань, консультативно-дорадчих, допоміжних органів, що представляють інтереси суб’єктів малого і середнього підприємництва;

5) здійснює перегляд і вдосконалення законів з метою створення сприятливих правових умов для започаткування і провадження підприємницької діяльності, зменшення регуляторного навантаження та скорочення регуляторних витрат суб’єктів малого і середнього підприємництва на виконання вимог законодавства по галузях економіки і в окремих галузях, сферах державного регулювання;

6) сприяє і забезпечує проведення консультативно-дорадчими органами, науковцями і громадськістю експертизи законопроектів, що стосуються інтересів та розвитку малого і середнього підприємництва, з метою прогнозування і оцінки їх впливів на розвиток підприємництва.

Стаття 17. Повноваження Кабінету Міністрів України у сфері розвитку малого і середнього підприємництва

1. Кабінет Міністрів України:

1) готує і надає Верховній Раді України пропозиції щодо формування та реалізації державної політики у сфері розвитку малого і середнього підприємництва;

2) забезпечує реалізацію державної політики у сфері розвитку малого і середнього підприємництва, розроблення і виконання загальнодержавних програм у зазначеній сфері з урахуванням загальнодержавних пріоритетів та відповідно до вимог, встановлених цим Законом;

3) забезпечує періодичне оцінювання і планомірне скорочення регуляторних витрат різних груп суб'єктів малого і середнього підприємництва, створення сприятливого регуляторного середовища для підприємницької діяльності;

4) спрямовує, координує та контролює діяльність органів виконавчої влади, які забезпечують розвиток малого і середнього підприємництва та надання державної підтримки у зазначеній сфері;

5) затверджує розроблений Національною радою з питань конкурентоспроможності та підприємництва спільно зі спеціально уповноваженим органом у сфері розвитку малого і середнього підприємництва порядок розрахунку і оприлюднення щорічного Індексу ефективності державної політики у сфері розвитку малого і середнього підприємництва;

6) сприяє залученню коштів міжнародних фінансових організацій для кредитування суб’єктів малого і середнього підприємництва;

7) здійснює заходи щодо сприяння розвитку інфраструктури підтримки малого і середнього підприємництва відповідно до особливостей і наявних потреб суб'єктів малого і середнього підприємництва;

8) затверджує розроблену Національною радою з питань конкурентоспроможності та підприємництва спільно зі спеціально уповноваженим органом у сфері розвитку малого і середнього підприємництва методику проведення рейтингової оцінки результатів діяльності центральних органів виконавчої влади, місцевих державних адміністрацій у сфері розвитку та державної підтримки малого і середнього підприємництва, дерегулювання та скорочення регуляторних витрат суб’єктів малого і середнього підприємництва;

9) координує і контролює стан дотримання встановлених цим Законом повноважень і прав громадськості на участь у формуванні та реалізації державної політики у сфері розвитку малого і середнього підприємництва, визначає та реалізує пріоритети у зазначеній сфері у рамках виконання загальнодержавних програм розвитку малого і середнього підприємництва;

10) здійснює формування єдиної інформаційної системи реалізації державної політики у сфері розвитку малого і середнього підприємництва.

Стаття 18. Повноваження Національного банку України у сфері розвитку малого і середнього підприємництва

1. Національний банк України:

1) визначає та проводить грошово-кредитну політику з урахуванням загальнодержавних інтересів розвитку малого і середнього підприємництва, необхідності розширення доступу суб'єктів малого і середнього підприємництва до банківських кредитів;

2) застосовує відповідно до законодавства засоби та методи грошово-кредитної політики з метою підвищення доступності банківських кредитів для суб'єктів малого і середнього підприємництва, розвитку банківського кредитування зазначених суб'єктів;

3) здійснює рефінансування комерційних банків з метою їх залучення до кредитування і мікрокредитування суб'єктів малого і середнього підприємництва.

Стаття 19. Спеціально уповноважений орган у сфері розвитку малого і середнього підприємництва

1. Спеціально уповноваженим органом є центральний орган виконавчої влади, що забезпечує, координує і реалізує державну політику у сфері розвитку малого і середнього підприємництва.

2. Cвої повноваження спеціально уповноважений орган здійснює безпосередньо та через утворені в установленому порядку в областях територіальні органи. Голова спеціально уповноваженого органу, заступники голови призначаються і звільняються Кабінетом Міністрів України за поданням Ради підприємців при Кабінеті Міністрів України. Голови територіальних органів спеціально уповноваженого органу, їх заступники призначаються і звільняються головою спеціально уповноваженого органу за поданням відповідних регіональних рад підприємців.

3. Спеціально уповноважений орган у сфері розвитку малого і середнього підприємництва відповідно до покладених на нього завдань:

1) проводить спільно з об'єднаннями підприємців моніторинг умов провадження підприємницької діяльності, готує спільно з Радою підприємців при Кабінеті Міністрів України і вносить до Кабінету Міністрів України пропозиції щодо формування та реалізації державної політики у сфері розвитку малого і середнього підприємництва, визначення пріоритетів і видів підтримки суб’єктів малого і середнього підприємництва, показників ефективності реалізації державної політики у зазначеній сфері;

2) розраховує спільно Національною радою з питань конкурентоспроможності та підприємництва і оприлюднює щорічний Індекс ефективності державної політики у сфері розвитку малого і середнього підприємництва;

3) спільно з Радою підприємців при Кабінеті Міністрів України із залученням інших центральних органів виконавчої влади, Національної ради з питань конкурентоспроможності та підприємництва розробляє з урахуванням загальнодержавних пріоритетів проекти загальнодержавних програм розвитку малого і середнього підприємництва, забезпечує їх виконання та оцінює їх ефективність відповідно до Індексу ефективності державної політики у сфері розвитку малого і середнього підприємництва;

4) розробляє спільно з Радою підприємців при Кабінеті Міністрів України і подає Кабінету Міністрів України пропозиції щодо удосконалення контролю державної підтримки суб’єктів малого і середнього підприємництва, усунення порушень, виявлених за результатами моніторингу і оцінки ефективності виконання загальнодержавних програм розвитку малого і середнього підприємництва;

5) за участі суб’єктів малого і середнього підприємництва, їх об’єднань, наукових установ, консультативно-дорадчих і уповноважених органів забезпечує періодичну (щорічну) оцінку регуляторних витрат різних груп суб’єктів малого і/або середнього підприємництва у галузях економіки, окремих пріоритетних галузях, сферах державного регулювання та вносить пропозиції щодо планомірного і послідовного скорочення таких витрат шляхом дерегулювання і створення сприятливого регуляторного середовища для підприємницької діяльності, сприяння розвитку малого і середнього підприємництва;

6) вносить пропозиції щодо визначення основних фінансових, економічних, соціальних та інших показників розвитку малого і середнього підприємництва, визначення і застосування показників оцінки результатів діяльності органів влади у сфері розвитку та державної підтримки підприємництва;

7) надає підтримку органам виконавчої влади, органам місцевого самоврядування щодо розроблення і впровадження заходів із забезпечення розвитку малого і середнього підприємництва, виконання регіональних та місцевих програм розвитку малого і середнього підприємництва;

8) забезпечує проведення досліджень сприятливості регуляторного середовища для започаткування і провадження підприємницької діяльності з оцінкою відповідних регуляторних витрат суб’єктів малого і середнього підприємництва та ступеню фактичного регуляторного навантаження на різні групи зазначених суб'єктів по галузях економіки, сферах державного регулювання, регіонах, а також визначає на підставі результатів таких досліджень подальші пріоритети і заходи державної політики у зазначеній сфері, дерегулювання підприємницької діяльності, зменшення бар'єрів для започаткування і розвитку підприємництва;

9) розробляє спільно з Національною радою з питань конкурентоспроможності та підприємництва методику проведення рейтингової оцінки результатів діяльності центральних органів виконавчої влади, місцевих державних адміністрацій у сфері розвитку та державної підтримки малого і середнього підприємництва, дерегулювання і скорочення регуляторних витрат суб’єктів малого і середнього підприємництва;

10) формує єдину інформаційну систему забезпечення реалізації державної політики у сфері розвитку малого і середнього підприємництва, в тому числі забезпечує функціонування національного веб-порталу з питань реалізації державної політики у зазначеній сфері;

11) здійснює організацію пропагування і популяризацію підприємницької діяльності, сприяє розвитку підприємницьких навичок з раннього віку і поширенню ділових знань серед різних соціальних верств;

12) здійснює погодження проектів регіональних програм розвитку малого і середнього підприємництва за участі громадських об'єднань, що представляють інтереси суб’єктів малого і середнього підприємництва, наукових установ та інших зацікавлених сторін;

13) спільно з Радою підприємців при Кабінеті Міністрів України забезпечує рівні можливості суб'єктів малого і середнього підприємництва, їх об'єднань, для доступу до участі у розробленні та виконанні загальнодержавних, регіональних і місцевих програм у зазначеній сфері;

14) проводить за участі наукових установ, громадських об'єднань підприємців оцінку впливу виконаної загальнодержавної програми розвитку малого і середнього підприємництва, узагальнює результати оцінок впливу регіональних та місцевих програм у зазначеній сфері, проводить заходи з підвищення ефективності і результативності зазначених програм, їх узгодження з потребами суб’єктів малого і середнього підприємництва;

15) сприяє розвитку загальнодержавної інфраструктури підтримки розвитку малого і середнього підприємництва, узгодженню її територіального поширення, функціонування та послуг, що надаються об'єктами такої інфраструктури, із наявними потребами суб'єктів малого і середнього підприємництва;

16) узагальнює та поширює кращі практики реалізації державної політики у сфері розвитку малого і середнього підприємництва;

17) координує і контролює проведення державної експертизи проектів регіональних та місцевих програм розвитку малого і середнього підприємництва, забезпечує дотримання прав громадськості на участь у проведенні такої експертизи;

18) спільно з Радою підприємців при Кабінеті Міністрів України забезпечує підтримку діяльності консультативно-дорадчих, допоміжних органів у сфері розвитку малого і середнього підприємництва, дотримання їх повноважень і прав, встановлених законодавством.

Стаття 20. Функціональні завдання інших центральних органів виконавчої влади у сфері розвитку малого і середнього підприємництва

1. Інші центральні органи виконавчої влади:

1) беруть участь у формуванні та реалізації державної політики у сфері розвитку малого і середнього підприємництва відповідно до положень цього Закону, інших актів законодавства;

2) беруть участь у розробленні проектів загальнодержавних програм розвитку малого і середнього підприємництва, забезпеченні їх виконання з урахуванням загальнодержавних пріоритетів та у здійсненні моніторингу і оцінки ефективності і результативності виконання зазначених програм;

3) забезпечують рівні можливості суб’єктів малого і середнього підприємництва для доступу до участі у виконанні загальнодержавних, регіональних та галузевих програм.

Стаття 21. Функціональні завдання місцевих державних адміністрацій у сфері розвитку малого і середнього підприємництва

1. Місцеві державні адміністрації:

1) визначають регіональні пріоритети та види державної підтримки суб'єктів малого і середнього підприємництва на місцевому рівні з урахуванням загальнодержавних пріоритетів та вимог цього Закону;

2) спільно з регіональними радами підприємців розробляють проекти регіональних та місцевих програм розвитку малого і середнього підприємництва, подають їх на затвердження відповідної місцевої ради, забезпечують виконання та здійснення моніторингу і оцінки ефективності зазначених програм відповідно до загальнодержавних пріоритетів і показників, встановлених цим Законом та Індексом ефективності державної політики у сфері розвитку малого і середнього підприємництва, національних і регіональних соціально-економічних, екологічних, культурних та інших особливостей і умов діяльності суб'єктів малого і середнього підприємництва;

3) здійснюють самостійні і систематичні заходи з дерегулювання і скорочення регуляторних витрат суб'єктів малого і середнього підприємництва, спрощення у межах законодавства процедур започаткування і провадження підприємницької діяльності на відповідних територіях;

4) сприяють розвитку міжрегіонального співробітництва суб’єктів малого і середнього підприємництва;

5) забезпечують пропагування і популяризацію підприємницької діяльності;

6) налагоджують співпрацю з міжнародними організаціями, адміністративно-територіальними утвореннями іноземних держав з питань розвитку малого і середнього підприємництва;

7) проводять оцінку фінансових, економічних, соціальних та інших показників розвитку малого і середнього підприємництва та рівня ефективності державної підтримки за встановленими показниками ефективності, прогнозування розвитку малого і середнього підприємництва на відповідних територіях;

8) сприяють формуванню інфраструктури підтримки малого і середнього підприємництва на відповідних територіях та підвищенню якості послуг об'єктів зазначеної інфраструктури;

9) здійснюють методичне забезпечення органів місцевого самоврядування, сприяння розробленню та здійсненню ними заходів щодо розвитку малого і середнього підприємництва;

10) забезпечують реалізацію повноважень і прав консультативно-дорадчих, допоміжних органів у сфері розвитку малого і середнього підприємництва, діяльність громадських об'єднань, що представляють інтереси суб’єктів малого і середнього підприємництва, додержання їхніх прав, встановлених цим Законом та іншими актами законодавства.

Стаття 22. Функціональні завдання органів місцевого самоврядування у сфері розвитку малого і середнього підприємництва

1. Органи місцевого самоврядування:

1) створюють сприятливі умови для розвитку малого і середнього підприємництва на місцевому рівні;

2) визначають пріоритети і види державної підтримки суб’єктів малого і середнього підприємництва з урахуванням загальнодержавних пріоритетів, вимог і показників, встановлених цим Законом та Додатком 1;

3) розробляють і затверджують проекти регіональних та місцевих програм розвитку малого і середнього підприємництва з урахуванням національних, регіональних і місцевих соціально-економічних, екологічних, культурних та інших особливостей і умов діяльності суб'єктів малого і середнього підприємництва, забезпечують виконання та оцінку ефективності зазначених програм відповідно до загальнодержавних пріоритетів і показників, встановлених цим Законом та Індексом ефективності державної політики у сфері розвитку малого і середнього підприємництва;

4) здійснюють аналіз фінансових, економічних, соціальних, інших показників діяльності суб'єктів малого і середнього підприємництва, оцінюють ефективність проведених заходів щодо сприяння розвитку та підтримки зазначених суб'єктів, прогнозують подальший розвиток малого і середнього підприємництва на територіях громади;

5) проводять самостійні, систематичні заходи з перегляду прийнятих регуляторних актів, дерегулювання підприємницької діяльності, скорочення регуляторних витрат суб'єктів малого і середнього підприємництва, спрощення у межах повноважень і законодавства процедур започаткування і провадження підприємницької діяльності на територіях громади;

6) забезпечують формування інфраструктури підтримки розвитку малого і середнього підприємництва на територіях громади та підтримують її функціонування;

7) сприяють діяльності громадських об'єднань, консультаційно-дорадчих органів, що представляють інтереси суб’єктів малого і середнього підприємництва, та забезпечують реалізацію їхніх прав і повноважень, встановлених цим Законом та іншими актами законодавства.

Розділ V. ГАРАНТІЇ УЧАСТІ ГРОМАДСЬКОСТІ У ФОРМУВАННІ ТА РЕАЛІЗАЦІЇ ДЕРЖАВНОЇ ПОЛІТИКИ У СФЕРІ РОЗВИТКУ МАЛОГО І СЕРЕДНЬОГО ПІДПРИЄМНИЦТВА

Стаття 23. Механізм забезпечення участі громадськості у формуванні та реалізації державної політики у сфері розвитку малого і середнього підприємництва

1. Участь громадськості у формуванні та реалізації державної політики у сфері розвитку малого і середнього підприємництва забезпечують консультативно-дорадчі, допоміжні органи у зазначеній сфері, громадські об'єднання, торгово-промислові палати, інші неурядові організації, що представляють інтереси суб'єктів малого і середнього підприємництва.

2. Посадові та службові особи органів влади, визначених статтею 15 цього Закону, забезпечують реалізацію і дотримання встановлених цим Законом прав громадськості на участь у формуванні та реалізації державної політики у сфері розвитку малого і середнього підприємництва, розробленні та виконанні загальнодержавних регіональних і місцевих програм у зазначеній сфері.

3. Забезпечення прав громадськості на участь у формуванні та реалізації державної політики у сфері розвитку малого і середнього підприємництва включає:

1) узгодження у порядку, встановленому законодавством, органами влади, визначеними статтею 15 цього Закону, державної політики у зазначеній сфері з інтересами суб'єктів малого і середнього підприємництва (їх окремих груп, визначених частиною першою статті 6 цього Закону);

2) визначення повноважень і прав консультативно-дорадчих, допоміжних органів у зазначеній сфері та забезпечення їх дотримання і реалізації;

3) погодження у порядку, встановленому законодавством, проектів відповідних актів уповноважених органів щодо регулювання діяльності суб'єктів малого і середнього підприємництва із всеукраїнськими об'єднаннями підприємців і роботодавців, консультативно-дорадчими органами, торгово-промисловими палатами, іншими неурядовими установами і організаціями, що представляють інтереси зазначених суб'єктів;

4) визначення повноважень спілок і асоціацій всеукраїнських об'єднань, що представляють інтереси малого і середнього підприємництва, на безпосередню участь у формуванні та реалізації державної політики у зазначеній сфері, розробленні проектів нормативно-правових актів, програм розвитку малого і середнього підприємництва;

5) проведення у порядку, визначеному статтею 24 цього Закону, громадської експертизи реалізації органами виконавчої влади і органами місцевого самоврядування державної політики у сфері розвитку малого і середнього підприємництва, дотримання і виконання положень цього Закону, інших законодавчих актів з питань сприяння розвитку і державної підтримки малого і середнього підприємництва;

6) здійснення у порядку, встановленому законодавством, всеукраїнськими об'єднаннями, що представляють інтереси суб'єктів малого і середнього підприємництва, громадського контролю за використанням бюджетних коштів, виділених на реалізацію загальнодержавних, регіональних та місцевих програм розвитку малого і середнього підприємництва;

7) визначення відповідно до статті 24 цього Закону громадськими об'єднаннями, торгово-промисловими палатами, іншими неурядовими організаціями, що представляють інтереси суб'єктів малого і середнього підприємництва, права ініціювання призупинення підготовки проекту регуляторного акта або перегляду (дерегулювання) прийнятого регуляторного акта у разі, якщо заплановані або фактично існуючі регуляторні витрати внаслідок впровадження зазначеного акта зумовлюють посилення регуляторного навантаження на суб’єктів малого і середнього підприємництва (їх окремих груп), негативно впливають на розвиток малого і середнього підприємництва;

8) участь громадських об'єднань, що представляють інтереси суб'єктів малого і середнього підприємництва, наукових установ, консультативно-дорадчих органів у:

експертизі законопроектів, актів Кабінету Міністрів України, центральних органів виконавчої влади, проектів загальнодержавних, регіональних та місцевих програм розвитку малого і середнього підприємництва;

проведенні моніторингу і оцінки ефективності загальнодержавних, регіональних та місцевих програм розвитку малого і середнього підприємництва на підставі встановлених показників ефективності їх виконання;

9) здійснення окремих повноважень і функцій щодо забезпечення розвитку та підтримки малого і середнього підприємництва, проведення оцінки відповідності заходів з державної підтримки наявним потребам суб'єктів малого і середнього підприємництва;

10) проведення консультацій з громадськістю у формі публічних громадських обговорень, вивчення громадської думки при формуванні та реалізації державної політики у сфері розвитку малого і середнього підприємництва, розробленні та виконанні загальнодержавних, регіональних та місцевих програм у зазначеній сфері.

Стаття 24. Громадська експертиза реалізації органами виконавчої влади і органами місцевого самоврядування державної політики у сфері розвитку малого і середнього підприємництва

1. З метою забезпечення реалізації та дотримання принципів, встановлених частиною третьою статті 4 цього Закону, установи і організації, визначені частиною першою статті 23 цього Закону, мають право проводити громадську експертизу реалізації органами виконавчої влади і органами місцевого самоврядування державної політики у сфері розвитку малого і середнього підприємництва.

2. Об’єктами громадської експертизи є:

1) обсяги запланованих або фактично існуючих регуляторних витрат від підготовленого проекту або прийнятого регуляторного акта та їх вплив на розвиток малого і середнього підприємництва, відповідних суб’єктів підприємницької діяльності;

2) проекти загальнодержавних, регіональних та місцевих програм розвитку малого і середнього підприємництва, щорічні, проміжні та заключні звіти про результати виконання зазначених програм;

3) стан ефективності, результативності та цільового використання бюджетних коштів, виділених на реалізацію загальнодержавних, регіональних та місцевих програм розвитку малого і середнього підприємництва, впровадження заходів державної підтримки малого і середнього підприємництва;

4) проекти рішень із земельно-майнових питань, що містять публічну інформацію про стан розпорядження об`єктами державної та комунальної власності.

5) інші питання, що стосуються стану, ефективності та результативності реалізації державної політики у сфері розвитку малого і середнього підприємництва.

3. Порядок сприяння проведенню громадської експертизи реалізації органами виконавчої влади і органами місцевого самоврядування державної політики у сфері розвитку малого і середнього підприємництва, розгляду відповідних експертних висновків затверджується Кабінетом Міністрів України.

4. У разі виявлення за результатами громадської експертизи об’єктів, передбачених пунктом першим частини другої цієї статті, негативних наслідків для розвитку малого і середнього підприємництва, суб’єктів підприємницької діяльності, установи і організації, що представляють інтереси зазначених суб’єктів, мають право вносити до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування обґрунтовану громадську ініціативу зниження регуляторного навантаження на суб'єктів малого і середнього підприємництва.

5. Шляхом внесення громадської ініціативи можуть ініціюватися питання:

1) призупинення підготовки проекту регуляторного акта, очікувані регуляторні витрати від впровадження і виконання якого матимуть негативний вплив на розвиток малого і середнього підприємництва, суб’єктів підприємницької діяльності, зобов'язаних виконувати положення підготовленого акта;

2) перегляду (дерегулювання) прийнятого регуляторного акта, фактично існуючі регуляторні витрати від впровадження і виконання якого негативно впливають на розвиток малого і середнього підприємництва, суб’єктів підприємницької діяльності, зобов'язаних виконувати положення прийнятого акта.

6. Громадська ініціатива зниження регуляторного навантаження на суб'єктів малого і середнього підприємництва подається виключно на підставі результатів проведеної громадської експертизи та розрахунків очікуваних або фактично існуючих регуляторних витрат, з обов'язковим обґрунтуванням їх негативних наслідків, не менш ніж трьома установами і організаціями, що представляють інтереси відповідних суб'єктів малого і середнього підприємництва. Порядок підготовки, внесення та розгляду громадської ініціативи зниження регуляторного навантаження на суб'єктів малого і середнього підприємництва визначається Кабінетом Міністрів України.

7. Підготовлена і внесена у встановленому порядку громадська ініціатива зниження регуляторного навантаження на суб'єктів малого і середнього підприємництва підлягає обов'язковому розгляду відповідним органом виконавчої влади або органом місцевого самоврядування за участі ініціативної групи, яка внесла зазначену ініціативу.

8. Обґрунтована громадська ініціатива з питань, передбачених пунктом другим частини п'ятої цієї статті, є підставою для прийняття уповноваженим органом рішення про необхідність усунення виявлених порушень принципів державної регуляторної політики органом, що прийняв відповідний акт.

9. Експертні висновки, громадські ініціативи, підготовлені та подані за результатами громадської експертизи реалізації органами виконавчої влади і органами місцевого самоврядування державної політики у сфері розвитку малого і середнього підприємництва, оприлюднюються на веб-сайтах відповідних органів виконавчої влади і органів місцевого самоврядування, на національному веб-порталі з питань реалізації державної політики у сфері розвитку малого і середнього підприємництва.

Стаття 25. Консультативно-дорадчі, допоміжні органи у сфері розвитку малого і середнього підприємництва

1. Консультативно-дорадчі, допоміжні органи у сфері розвитку малого і середнього підприємництва утворюються та діють на засадах:

самоорганізації та ініціативності;

добровільності та самоврядності;

відсутності майнового інтересу їх членів (учасників);

прозорості, відкритості та публічності;

формування складу шляхом відкритого голосування організацій-учасників;

6) добровільного залучення і вільного використання ресурсів для здійснення наданих їм повноважень і прав участі у формуванні та реалізації державної політики у сфері розвитку малого і середнього підприємництва;

7) підзвітності перед особами, інтереси яких вони представляють;

8) доброчесності, неупередженості та об'єктивності у здійсненні повноважень і прав громадського контролю за реалізацією державної політики у сфері розвитку малого і середнього підприємництва;

9) узгодженого між різними консультативно-дорадчими органами, визначеними частиною другою цієї статті, всебічного і комплексного громадського забезпечення ефективності та результативності реалізації державної політики у сфері розвитку малого і середнього підприємництва, досягнення мети і виконання завдань державної політики у зазначеній сфері.

2. З метою забезпечення ефективності реалізації державної політики у сфері розвитку малого і середнього підприємництва консультативно-дорадчі, допоміжні органи у зазначеній сфері утворюються і діють на загальнодержавному, регіональному та місцевому рівнях у наступному порядку:

1) при Верховній Раді України – Національна рада з питань конкурентоспроможності та підприємництва;

2) при Кабінеті Міністрів України – Рада підприємців при Кабінеті Міністрів України, яка є головним консультативно-дорадчим і допоміжним органом, що забезпечує і координує участь громадськості у формуванні та реалізації державної політики у сфері розвитку малого і середнього підприємництва;

3) при центральних органах виконавчої влади – громадські ради підприємців, що представляють інтереси суб'єктів малого і середнього підприємництва відповідних галузей, регулювання яких належить до повноважень центральних органів виконавчої влади;

4) при місцевих органах виконавчої влади, органах місцевого самоврядування – регіональні ради підприємців в областях та місцеві ради підприємців, діяльність яких спрямовується і координується через регіональну раду підприємців області.

3. Склад консультативно-дорадчих органів формується з представників громадських об'єднань та інших неурядових організацій і установ, що представляють інтереси малого і середнього підприємництва.

4. Взаємодія консультативно-дорадчих, допоміжних органів у сфері розвитку малого і середнього підприємництва при Кабінеті Міністрів України, центральних органах виконавчої влади, місцевих державних адміністраціях, органах місцевого самоврядування забезпечується шляхом:

1) делегування представників до складу зазначених органів консультативно-дорадчими, допоміжними органами нижчого рівня та відкликання відповідними органами делегованих представників у разі неналежного виконання такими представниками покладених на них завдань;

2) узгодження і координації діяльності з представлення інтересів малого і середнього підприємництва в органах влади, здійснення громадського контролю за реалізацією державної політики у сфері розвитку малого і середнього підприємництва, забезпечення ефективності реалізації державної політики у зазначеній сфері.

5. Органам влади, визначеним частиною другою цієї статті, забороняється в будь-який спосіб втручатися у формування складу та керівних і робочих органів консультативно-дорадчих, допоміжних органів у сфері розвитку малого і середнього підприємництва.

6. Консультативно-дорадчі, допоміжні органи у сфері розвитку малого і середнього підприємництва при Кабінеті Міністрів України, центральних органах виконавчої влади, місцевих державних адміністраціях, органах місцевого самоврядування організовують і здійснюють свою діяльність відповідно до цього Закону, положення про Раду підприємців при Кабінеті Міністрів України та відповідних типових положень, що затверджуються Кабінетом Міністрів України.

7. Інформація про формування та створення консультативно-дорадчих, допоміжних органів у сфері розвитку малого і середнього підприємництва, прийняті такими органами рішення, можливості участі громадськості у їх роботі, плани і результати їхньої діяльності підлягає оприлюдненню у засобах масової інформації, на офіційних веб-сайтах відповідних органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування, консультативно-дорадчих органів, на національному веб-порталі з питань реалізації державної політики у сфері розвитку малого і середнього підприємництва.

Стаття 26. Національна рада з питань конкурентоспроможності та підприємництва

1. Національна рада з питань конкурентоспроможності та підприємництва є центральним консультативно-дорадчим і допоміжним органом, що здійснює науково-методичну підтримку формування та реалізації державної політики у сфері розвитку малого і середнього підприємництва, забезпечує об'єктивність оцінювання і визначення стану, ефективності та результатів державної політики у зазначеній сфері.

2. Національна рада з питань конкурентоспроможності та підприємництва організовує і забезпечує свою діяльність відповідно до засад, визначених частиною першою статті 25 цього Закону, є юридичною особою, має свою печатку зі своїм найменуванням і зображенням символіки.

3. До складу президії Національної ради з питань конкурентоспроможності та підприємництва своїх представників рішеннями керівних органів делегують всеукраїнські об'єднання суб'єктів малого і середнього підприємництва, Рада підприємців при Кабінеті Міністрів України, Академія наук України, Торгово-промислова палата України, регіональні ради підприємців, інші неурядові організації всеукраїнського рівня, що представляють інтереси суб'єктів малого і середнього підприємництва.

4. Національна рада з питань конкурентоспроможності та підприємництва утворює секретаріат, який здійснює організаційне забезпечення її діяльності. Для реалізації своїх повноважень і функціональних завдань Національна рада з питань конкурентоспроможності та підприємництва утворює громадські робочі органи, необхідні для виконання покладених на неї повноважень, за основними завданнями і напрямами державної політики у сфері розвитку малого і середнього підприємництва, визначеними цим Законом.

5. Положення про Національну раду з питань конкурентоспроможності та підприємництва затверджується Верховною Радою України. Національна рада з питань з питань конкурентоспроможності та підприємництва готує і оприлюднює щорічний публічний звіт про стан і результати виконання покладених на неї завдань.

Стаття 27. Повноваження і права консультативно-дорадчих і допоміжних органів у сфері розвитку малого і середнього підприємництва

1. Національна рада з питань конкурентоспроможності та підприємництва:

1) надає Верховній Раді України, Кабінету Міністрів України пропозиції з удосконалення державної політики у сфері забезпечення конкурентоспроможності економіки, розвитку малого і середнього підприємництва;

2) взаємодіє з органами державної влади і органами місцевого самоврядування з метою забезпечення ефективності реалізації державної політики у сфері розвитку малого і середнього підприємництва за напрямами державної політики та видами державної підтримки, визначеними цим Законом;

3) надає підтримку Кабінету Міністрів України у розробленні і впровадженні методики проведення рейтингової оцінки результатів діяльності центральних органів виконавчої влади, місцевих державних адміністрацій у сфері розвитку та державної підтримки малого і середнього підприємництва, дерегулювання і скорочення регуляторних витрат суб’єктів малого і середнього підприємництва;

4) проводить із залученням наукових установ, консультативно-дорадчих органів, громадських об'єднань щорічну оцінку фактично досягнутих результатів і показників реалізації державної політики у сфері розвитку малого і середнього підприємництва, діяльності органів влади та їх посадових осіб у зазначеній сфері;

5) на підставі оцінки фактично досягнутих результатів розраховує спільно зі спеціально уповноваженим органом та оприлюднює щорічний Індекс ефективності державної політики у сфері розвитку малого і середнього підприємництва;

6) надає підтримку спеціально уповноваженому органу у сфері розвитку малого і середнього підприємництва у підготовці та оприлюдненні національного звіту про стан, ефективність і результати реалізації державної політики у сфері розвитку малого і середнього підприємництва;

7) здійснює моніторинг дотримання прав суб’єктів малого і середнього підприємництва, звертається до уповноважених органів щодо відповідного реагування на виявлені факти правопорушень і обмежень прав суб'єктів підприємницької діяльності;

8) проводить у встановленому порядку експертизу законопроектів, актів Кабінету Міністрів України, проектів державних цільових програм щодо їх впливу на конкурентоспроможність вітчизняної економіки, окремих галузей господарювання і підприємницьке середовище, надає підготовлені висновки з оцінкою відповідного впливу для врахування розробниками зазначених актів законодавства та проектів програм;

9) за результатами експертизи законопроектів, що стосуються інтересів та розвитку малого і середнього підприємництва, надає відповідним головним комітетам Верховної Ради України, відповідальним за розгляд і опрацювання зазначених законопроектів, експертні висновки з оцінкою впливу на підприємницьке середовище, що включаються до справи і супровідних документів законопроекту;

10) надає відповідним головним комітетам Верховної Ради України пропозиції з перегляду і вдосконалення законів, їх окремих положень з метою дерегулювання підприємницької діяльності, зменшення регуляторного навантаження, скорочення регуляторних витрат суб’єктів малого і середнього підприємництва;

11) погоджує у порядку, встановленому законодавством, проекти відповідних актів уповноважених органів щодо регулювання діяльності суб'єктів малого і середнього підприємництва;

12) бере участь з правом дорадчого голосу у засіданнях головних комітетів, на яких розглядаються законопроекти, що стосуються інтересів та розвитку малого і середнього підприємництва;

13) ініціює проведення парламентських слухань з питань конкурентоспроможності економіки, реалізації державної політики у сфері розвитку малого і середнього підприємництва;

14) отримує від органів влади необхідні статистичні, інформаційні, аналітичні матеріали, аналізує практику розроблення і виконання програм розвитку малого і середнього підприємництва, надає пропозиції з удосконалення їх законодавчого та фінансово-бюджетного забезпечення;

15) сприяє впровадженню сучасних методів оцінювання ефективності і результативності державної політики у сфері розвитку малого і середнього підприємництва, діяльності органів влади у зазначеній сфері;

16) проводить моніторинг дотримання прав консультативно-дорадчих, допоміжних органів у сфері розвитку малого і середнього підприємництва, взаємодіє та координує свою діяльність з іншими консультативно-дорадчими, допоміжними органами у зазначеній сфері.

2. Рада підприємців при Кабінеті Міністрів України, громадські ради підприємців при центральних органах виконавчої влади:

1) здійснюють громадський контроль за реалізацією Кабінетом Міністрів України, центральними органами виконавчої влади державної політики у сфері розвитку малого і середнього підприємництва, надають пропозиції з удосконалення формування та реалізації політики у зазначеній сфері;

2) проводять експертизу законопроектів, проектів актів Кабінету Міністрів України, центральних органів виконавчої влади щодо їх впливу на діяльність суб'єктів малого і середнього підприємництва, надають їх розробникам експертні висновки з оцінкою впливу підготовлених ними актів законодавства на підприємницьке середовище, що включаються до супровідних документів проектів зазначених актів;

3) погоджують проекти нормативно-правових актів, які або окремі положення яких спрямовані на правове регулювання діяльності суб'єктів малого і середнього підприємництва, та оцінюють регуляторні витрати зазначених суб'єктів на виконання положень підготовлених проектів нормативно-правових актів;

4) беруть участь з правом дорадчого голосу у засіданнях урядових комітетів, на яких розглядаються законопроекти і акти Кабінету Міністрів України, що стосуються інтересів та розвитку малого і середнього підприємництва;

5) надають Кабінету Міністрів України, центральним органам виконавчої влади пропозиції з перегляду прийнятих ними регуляторних актів з метою дерегулювання підприємницької діяльності, зменшення регуляторного навантаження, скорочення регуляторних витрат суб’єктів малого і середнього підприємництва (їх окремих груп);

6) беруть участь у здійсненні моніторингу та оцінки поточних і остаточних результатів виконання загальнодержавних та регіональних програм розвитку малого і середнього підприємництва відповідно до запланованих показників, надають пропозиції з удосконалення процедур їх розроблення і виконання, покращення нормативно-правового і ресурсного забезпечення зазначених програм;

7) проводять оцінку впливу виконаних загальнодержавних програм розвитку малого і середнього підприємництва, подають пропозиції щодо узгодження зазначених програм, їх проектів з інтересами та ресурсними потребами суб’єктів малого і середнього підприємництва;

8) здійснюють моніторинг дотримання прав суб’єктів малого і середнього підприємництва, звертаються до уповноважених органів щодо відповідного реагування на виявлені факти правопорушень і обмеження прав суб'єктів підприємницької діяльності;

9) взаємодіють і координують свою діяльність з іншими консультативно-дорадчими, допоміжними органами у сфері розвитку малого і середнього підприємництва.

3. Регіональні ради підприємців та місцеві ради підприємців, діяльність яких спрямовується і координується через регіональну раду підприємців області:

1) здійснюють громадський контроль за реалізацією місцевими органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування державної політики у сфері розвитку малого і середнього підприємництва, надають пропозиції з удосконалення формування та реалізації політики у зазначеній сфері;

2) беруть участь у розробленні проектів регіональних, місцевих програм розвитку малого і середнього підприємництва, здійснюють у межах своїх повноважень експертизу проектів зазначених програм;

3) проводять експертизу проектів регуляторних актів щодо їх впливу на діяльність суб'єктів малого і середнього підприємництва, в тому числі аналіз їх регуляторного впливу, надають їх розробникам обов’язкові для розгляду висновки з оцінкою впливу підготовлених ними проектів регуляторних актів;

4) надають місцевим органам виконавчої влади, органам місцевого самоврядування пропозиції з перегляду прийнятих ними регуляторних актів з метою дерегулювання підприємницької діяльності, зменшення регуляторного навантаження, скорочення регуляторних витрат суб’єктів малого і середнього підприємництва (їх окремих груп);

5) погоджують кандидатури голів постійних депутатських комісій місцевих рад, керівників структурних підрозділів місцевих державних адміністрацій, виконавчих органів місцевих рад, відповідальних за формування і реалізацію державної політики у сфері розвитку малого і середнього підприємництва; висловлюють їм у встановленому порядку публічну громадську недовіру в разі неналежного виконання такими посадовими і службовими особами покладених на них завдань і обов'язків, пов’язаних із забезпеченням розвитку малого і середнього підприємництва у відповідних регіонах і населених пунктах;

6) беруть, через своїх представників, участь у конкурсних комісіях для заміщення вакантних посад державних службовців, що виконують функції, пов’язані з регулюванням підприємницької діяльності, забезпеченням розвитку і державної підтримки малого і середнього підприємництва;

7) беруть участь у проведенні щорічної оцінки стану і результатів виконання службовцями місцевих органів виконавчої влади, посадовими особами місцевого самоврядування покладених на них завдань і обов’язків, що пов’язані з регулюванням підприємницької діяльності, забезпеченням розвитку та підтримки малого і середнього підприємництва, розробленням і виконанням регіональних та місцевих програм у зазначеній сфері;

8) беруть участь у проведенні моніторингу та оцінки поточних і остаточних результатів виконання регіональних та місцевих програм розвитку малого і середнього підприємництва, надають пропозиції з удосконалення їх розроблення і виконання, покращення ресурсного забезпечення таких програм;

9) проводять у встановленому порядку оцінку впливу виконаних регіональних та місцевих програм, надають пропозиції з узгодження зазначених програм з інтересами і ресурсними потребами суб’єктів малого і середнього підприємництва на відповідних територіях;

10) представляють інтереси суб’єктів малого і середнього підприємництва у відносинах з посадовими особами органів державного нагляду (контролю);

11) здійснюють моніторинг дотримання прав суб’єктів малого і середнього підприємництва, звертаються до уповноважених органів щодо відповідного реагування на виявлені факти правопорушень і обмеження прав підприємців;

12) взаємодіють і координують свою діяльність з іншими консультативно-дорадчими, допоміжними органами у сфері розвитку малого і середнього підприємництва.

Розділ VІ. ПЛАНУВАННЯ І ОЦІНКА ЕФЕКТИВНОСТІ ТА ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ПІДЗВІТНОСТІ ДЕРЖАВНОЇ ПОЛІТИКИ У СФЕРІ РОЗВИТКУ МАЛОГО І СЕРЕДНЬОГО ПІДПРИЄМНИЦТВА

Стаття 28. Планування та оцінка результатів реалізації державної політики у сфері розвитку малого і середнього підприємництва

1. Результативність державної політики у сфері розвитку малого і середнього підприємництва визначається за фактично досягнутими результатами і показниками діяльності органів влади, визначених статтею 15 цього Закону, та їх посадових і службових осіб відповідно до мети, принципів, напрямів і завдань державної політики у зазначеній сфері, встановлених цим Законом.

2. Ефективність державної підтримки малого і середнього підприємництва, здійсненої органами влади, визначеними статтею 15 цього Закону, щорічно оцінюється на підставі показників ефективності державної політики або діяльності окремих органів влади у зазначеній сфері за окремими напрямами державної політики і видами державної підтримки суб'єктів малого і середнього підприємництва та інтегрального Індексу ефективності державної політики у сфері розвитку малого і середнього підприємництва.

3. Методика розрахунку Індексу ефективності державної політики у сфері розвитку малого і середнього підприємництва на відповідний період розробляється спеціально уповноваженим органом у сфері розвитку малого і середнього підприємництва за участі громадських об’єднань та неурядових установ і організацій, що представляють інтереси суб'єктів малого і середнього підприємництва, консультативно-дорадчих, допоміжних органів у зазначеній сфері, та затверджується Кабінетом Міністрів України.

4. Основними принципами планування показників для забезпечення і оцінки ефективності реалізації державної політики у сфері розвитку малого і середнього підприємництва, в тому числі для розроблення загальнодержавних, регіональних та місцевих програм у зазначеній сфері, є:

1) вимірюваність – вираження запланованих показників у чітких кількісних значеннях (кількість витрачених часу і коштів, кількість осіб, відсотки до наявного показника тощо) та можливість оцінки їх фактичного досягнення на підставі існуючих даних офіційної статистики, періодичної звітності органів влади, результатів проведених досліджень ефективності державної політики у сфері розвитку малого і середнього підприємництва;

2) достатність та відповідність – охоплення запланованими показниками усіх передбачених цим Законом принципів і напрямів державної політики та видів державної підтримки у сфері розвитку малого і середнього підприємництва, можливість оцінки результатів діяльності органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування, їх службових і посадових осіб у зазначеній сфері;

3) адекватність – узгодженість запланованого показника із наявними потребами відповідних груп суб’єктів малого і середнього підприємництва, можливість його використання для оцінки ступеню задоволення таких потреб.

5. Основними показниками ефективності та результативності державної політики у сфері розвитку і підтримки малого і середнього підприємництва є:

1) узагальнюючі показники:

а) приріст обсягу реалізованої продукції суб'єктами малого і середнього підприємництва на одиницю приросту коштів, спрямованих на державну підтримку зазначених суб'єктів;

б) обсяг (приріст обсягу) реалізованої продукції на одного суб'єкта малого і середнього підприємництва;

в) частка обсягу реалізованої продукції суб'єктами малого і середнього підприємництва у загальному обсязі реалізації;

г) кількість (приріст кількості) суб'єктів малого і середнього підприємництва на 10 тис. наявного населення;

д) кількість (приріст кількості) працівників, зайнятих на малих і середніх підприємствах, в т.ч. у розрахунку на одне підприємство;

е) частка працівників, зайнятих на малих і середніх підприємствах, у їх загальній кількості;

є) приріст обсягу податків і зборів, перерахованих суб’єктами малого і середнього підприємництва;

2) показники, що характеризують результативність реалізації окремих завдань державної політики сприяння розвитку суб'єктів малого і середнього підприємництва та видів державної підтримки:

а) скорочення витрат часу і коштів суб’єктів малого і/або середнього підприємництва на:

дотримання і виконання положень регуляторних актів, прийнятих уповноваженими органами державної влади в окремих галузях або сферах, що належать до їх компетенції;

дотримання і виконання положень окремих регуляторних актів, прийнятих органами виконавчої влади або органами місцевого самоврядування;

виконання обов’язкових процедур щодо обліку і звітності для цілей оподаткування та у сфері соціального захисту і забезпечення;

взаємодію з посадовими особами органів державного нагляду (контролю);

одержання документів дозвільного характеру та інших адміністративних послуг, здійснення процедур державної реєстрації та припинення підприємницької діяльності;

вчинення інших дій, пов’язаних із започаткуванням, провадженням і припиненням підприємницької діяльності;

б) приріст фінансової підтримки суб'єктів малого і середнього підприємництва, в т.ч. в розрахунку на одного такого суб'єкта;

в) приріст кредитів, наданих під державні гарантії суб'єктам малого і середнього підприємництва, в т.ч. в розрахунку на одного такого суб'єкта;

г) приріст вартості державних замовлень, отриманих суб'єктами малого і середнього підприємництва, у т.ч. в розрахунку на одного такого суб'єкта;

д) приріст/скорочення кількості об'єктів інфраструктури підтримки розвитку малого і середнього підприємництва;

е) збільшення кількості суб’єктів малого і середнього підприємництва (частка в загальній кількості зазначених суб'єктів), які:

отримують кошти державного і місцевих бюджетів у рамках державних закупівель товарів (робіт, послуг) за бюджетні кошти;

отримують фінансово-кредитні і кредитно-гарантійні послуги фондів підтримки підприємництва, банківських і небанківських установ, допоміжні і сервісні послуги об’єктів інфраструктури підтримки підприємництва;

впроваджують інновації і новітні технології, випускають високотехнологічну, екологічно безпечну, енергоощадну продукцію;

здійснюють іншу діяльність, показники якої характеризують рівень ефективності державної політики у сфері розвитку малого і середнього підприємництва та діяльності у зазначеній сфері органів влади, визначених статтею 15 цього Закону;

є) кількість суб'єктів малого підприємництва, що провадять виробничу діяльність, яким:

надано в оренду об'єкти державного і комунального майна;

передано в користування земельні ділянки державної і комунальної власності із застосуванням земельних аукціонів, інших відкритих, конкурентних механізмів продажу і оренди об'єктів нерухомого майна.

6. Рейтингова оцінка результатів діяльності центральних органів виконавчої влади, місцевих державних адміністрацій у сфері розвитку та державної підтримки малого і середнього підприємництва, зменшення регуляторного навантаження та скорочення регуляторних витрат суб’єктів малого і середнього підприємництва проводиться на підставі передбачених Індексом ефективності державної політики у сфері розвитку малого і середнього підприємництва показників, досягнутих за звітний період, відповідно до методики, затвердженої Кабінетом Міністрів України спільно з Національною радою з питань конкурентоспроможності та підприємництва із залученням наукових установ, громадських об'єднань, інших неурядових організацій, що представляють інтереси суб’єктів малого і середнього підприємництва.

7. Ефективність діяльності керівних посадових осіб центральних органів виконавчої влади, місцевих державних адміністрацій у сфері розвитку малого і середнього підприємництва оцінюється відповідно до функціонального класифікатора показників їх діяльності у такій сфері державної політики, затвердженого Кабінетом Міністрів України спільно зі спеціально уповноваженим органом у зазначеній сфері та Національною радою з питань конкурентоспроможності та підприємництва.

8. Діяльність керівної посадової особи відповідного центрального органу виконавчої влади, місцевої державної адміністрації, органу місцевого самоврядування щодо реалізації державної політики у сфері розвитку малого і середнього підприємництва оцінюється як ефективна, якщо упродовж звітного періоду у відповідній галузі або на території, підвідомчій такій посадовій особі:

1) кількість новостворених постійних робочих місць у сфері підприємницької діяльності по відношенню до відповідно існуючої кількості робочих місць є не меншою від встановленого (запланованого) кількісного значення у відсотках;

2) у результаті заходів з дерегулювання і спрощення умов для здійснення підприємницької діяльності досягнуто скорочення регуляторних витрат суб'єктів малого і середнього підприємництва та зниження регуляторного навантаження на різні групи зазначених суб'єктів на рівні кількісних показників, запланованих у загальнодержавних, регіональних та місцевих програмах розвитку малого і середнього підприємництва.

Стаття 29. Національний звіт про стан, ефективність та результати реалізації державної політики у сфері розвитку малого і середнього підприємництва

1. Основним механізмом періодичної оцінки і публічної звітності держави перед громадянами щодо впровадження політики у сфері розвитку малого і середнього підприємництва є національний звіт про стан, ефективність та результати реалізації державної політики у зазначеній сфері, який готується і оприлюднюється раз на два роки не пізніше 1 березня за минулий звітний період. При підготовці національного звіту застосовуються показники, передбачені Індексом ефективності державної політики у сфері розвитку малого і середнього підприємництва, стосовно усіх напрямів державної політики і видів державної підтримки малого і середнього підприємництва, визначених цим Законом і затвердженим ним Додатком 1.

2. Підготовку і подання на розгляд Верховної Ради України, Кабінету Міністрів України, Президента України та оприлюднення національного звіту про стан, ефективність та результати реалізації державної політики у сфері розвитку малого і середнього підприємництва забезпечують спеціально уповноважений орган у сфері розвитку малого і середнього підприємництва спільно з Національною радою з питань конкурентоспроможності та підприємництва за участі наукових установ, громадських об'єднань, інших неурядових установ і організацій, що представляють інтереси суб'єктів малого і середнього підприємництва.

3. Національний звіт про стан, ефективність та результати реалізації державної політики у сфері розвитку малого і середнього підприємництва включає:

1) оцінку фактично досягнутих показників і результатів реалізації державної політики у зазначеній сфері відповідно до затвердженого Індексу ефективності державної політики у сфері розвитку малого і середнього підприємництва, в тому числі показників щодо досягнутого зменшення регуляторного навантаження і скорочення регуляторних витрат суб’єктів малого і середнього підприємництва (їх окремих груп), у співставленні запланованих та фактично досягнутих показників та визначенні кількісної різниці між запланованим і досягнутим показником;

2) рейтингові оцінки результатів діяльності органів влади у сфері реалізації державної політики розвитку та підтримки малого і середнього підприємництва, дерегулювання та скорочення регуляторних витрат суб’єктів малого і середнього підприємництва. Дані рейтингових оцінок результатів діяльності органів влади, що досягли найнижчих показників (увійшли в останню десятку), супроводжуються публічними висновками керівників зазначених органів влади із обґрунтуванням причин низьких рейтингових оцінок та зазначенням запланованих ними заходів щодо підвищення ефективності реалізації державної політики в зазначених сферах у межах покладених на них повноважень і обов'язків, відповідно до принципів, напрямів і завдань, визначених цим Законом;

3) узагальнені результати проведених оцінок впливу виконаних загальнодержавних, регіональних та місцевих програм з наведенням аналізу ступеню відповідності їхніх результатів існуючим потребам суб’єктів малого і середнього підприємництва за напрямами державної політики у зазначеній сфері, визначеними цим Законом;

4) оцінку фінансових, економічних, соціальних та інших показників, що характеризують:

діяльність і розвиток малого і середнього підприємництва, рівень ефективності його державної підтримки відповідно до фактично досягнутих показників і результатів у зазначеній сфері;

загальний стан виробничої діяльності суб'єктів малого і середнього підприємництва, її продуктивність і конкурентоспроможність, інноваційність і наукоємність, в тому числі кількість інноваційно активних підприємств, освоєння нових видів продукції і технологічних процесів, обсяг експорту високотехнологічної продукції.

Стаття 30. Відповідальність за дотримання законодавства у сфері розвитку та державної підтримки малого і середнього підприємництва

1. Посадові та службові особи органів влади, що забезпечують розвиток малого і середнього підприємництва, несуть дисциплінарну та адміністративну відповідальність відповідно до законодавства за невиконання або неналежне виконання положень цього Закону, інших законодавчих актів та покладених на них завдань і обов'язків, пов’язаних з регулюванням підприємницької діяльності, забезпеченням розвитку і державної підтримки малого і середнього підприємництва.

2. Керівники органів влади за виконання покладених на них завдань з реалізації державної політики у сфері сприяння розвитку та підтримки малого і середнього підприємництва несуть відповідальність, передбачену пунктом другим частини третьої статті 29 цього Закону.

3. Керівні посадові особи центральних органів виконавчої влади, місцевих державних адміністрацій, органів місцевого самоврядування несуть відповідальність за результати реалізації державної політики у сфері розвитку малого і середнього підприємництва відповідно до показників, передбачених частиною восьмою статті 28 цього Закону.

4. Голови постійних депутатських комісій місцевих рад з питань реалізації політики у сфері розвитку підприємництва, службовці місцевих державних адміністрацій, посадові особи органів місцевого самоврядування за належне виконання покладених на них завдань і обов'язків з реалізації державної політики у сфері розвитку малого і середнього підприємництва несуть відповідальність передбачену пунктами п'ятим і сьомим частини третьої статті 27 цього Закону.

5. До службових і посадових осіб, щодо яких встановлено факти неналежного виконання ними завдань і обов'язків у зазначеній сфері, застосовуються відповідні дисциплінарні стягнення та заходи дисциплінарного впливу, передбачені законодавством.

6. Керівники органів влади, які за результатами оцінювання їхньої діяльності у порядку, передбаченому цим Законом, досягли низьких показників і рейтингових оцінок результатів реалізації державної політики у сфері розвитку та державної підтримки малого і середнього підприємництва, несуть відповідну дисциплінарну відповідальність, заслуховуються відповідно до їх посадового становища на засіданні профільного комітету Верховної Ради України, відповідного урядового комітету, колегії спеціально уповноваженого органу у сфері розвитку малого і середнього підприємництва.

Розділ VІІ. ПРИКІНЦЕВІ ТА ПЕРЕХІДНІ ПОЛОЖЕННЯ

1. Цей Закон набирає чинності з дня, наступного за днем його опублікування.

2. Визнати такими, що втратили чинність:

1) Закон України «Про розвиток та державну підтримку малого і середнього підприємництва в Україні», крім частини третьої Розділу V Прикінцевих положень (Відомості Верховної Ради України (ВВР), 2012, № 3, ст.23);

2) Закон України «Про Національну програму сприяння розвитку малого підприємництва в Україні» (Відомості Верховної Ради України, 2001 р., № 7, ст. 35; 2010 р., № 37, ст. 496; 2013 р., № 15, ст. 98);

3) Закон України «Про підприємництво» в цілому ((Відомості Верховної Ради України 1991 р., N 14, ст. 168) з наступними змінами).

3. Громадські ради підприємців, утворені в установленому порядку при органах влади на день набрання чинності цим Законом, організовують і здійснюють свою діяльність та користуються повноваженнями і правами відповідно до положень цього Закону.

4. Внести зміни до таких законодавчих актів України:

1) у Господарському кодексі України (Відомості Верховної Ради України (ВВР), 2003, № 18, № 19-20, № 21-22, ст.144) статтю 43 викласти в наступній редакції:

«Стаття 43. Свобода підприємницької діяльності

1. Підприємці мають право без обмежень самостійно здійснювати будь-яку підприємницьку діяльність, яку не заборонено законом.

2. Особливості здійснення окремих видів підприємництва встановлюються законодавчими актами.

3. Перелік видів господарської діяльності, що підлягають ліцензуванню, встановлюються виключно законом.

4. Обмеження у здійсненні підприємницької діяльності:

діяльність, пов'язана з обігом наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів і прекурсорів, здійснюється відповідно до Закону України «Про наркотичні засоби, психотропні речовини і прекурсори»;

діяльність, пов'язана з охороною окремих особливо важливих об'єктів права державної власності, перелік яких визначається у встановленому Кабінетом Міністрів України порядку, а також діяльність, пов'язана з проведенням криміналістичних, судово-медичних, судово-психіатричних експертиз та розробленням, випробуванням, виробництвом та експлуатацією ракет-носіїв, у тому числі з їх космічними запусками із будь-якою метою, може здійснюватися тільки державними підприємствами та організаціями, а проведення ломбардних операцій – також і повними товариствами;

діяльність, пов’язана з виробництвом бензинів моторних сумішевих або з додаванням (змішуванням) біоетанолу та/або біокомпонентів на його основі до вуглеводневої основи (бензинів, фракцій, компонентів тощо), здійснюється підприємствами, перелік яких визначається Кабінетом Міністрів України за поданням центрального органу виконавчої влади, що забезпечує реалізацію державної політики в паливно-енергетичному комплексі.

5. Здійснення підприємницької діяльності забороняється органам державної влади та органам місцевого самоврядування.

6. Підприємницька діяльність посадових і службових осіб органів державної влади та органів місцевого самоврядування обмежується законом у випадках, передбачених частиною другою статті 64 Конституції України.».

2) у Законі України «Про Регламент Верховної Ради України» (Відомості Верховної Ради України (ВВР), 2010, № 14-15, № 16-17, ст.133) статтю 91 доповнити новою частиною другою такого змісту:

«У разі внесення законопроекту, проекту іншого акта, який впливає на діяльність суб'єктів малого і середнього підприємництва, у пояснювальній записці додатково наводиться розрахунок витрат суб'єктів малого і середнього підприємництва на виконання положень такого законопроекту, проекту іншого акта, та результати проведення консультацій з громадськістю.»

у зв'язку частини другу-сьому вважати відповідно частинами третьою-восьмою;

3) у Законі України «Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності» (Відомості Верховної Ради України (ВВР), 2004, № 9, ст. 79 ):

а) абзац п'ятий статті 1 викласти в наступній редакції:

«прийнятий уповноваженим регуляторним органом інший офіційний письмовий документ (у тому числі програма, концепція тощо), який встановлює, змінює чи скасовує норми права, застосовується неодноразово та щодо невизначеного кола осіб і який або окремі положення якого спрямовані на правове регулювання господарських відносин, а також адміністративних відносин між регуляторними органами або іншими органами державної влади та суб'єктами господарювання, незалежно від того, чи вважається цей документ відповідно до закону, що регулює відносини у певній сфері, нормативно-правовим актом;»;

б) доповнити статтею 9-1 такого змісту:

Стаття 9-1. Особливості підготовки проектів регуляторних актів, які стосуються малого і середнього підприємництва

Аналіз регуляторного впливу проектів регуляторних актів, які або окремі положення яких спрямовані на правове регулювання діяльності суб'єктів малого і середнього підприємництва, крім питань, передбачених статтею 8 цього Закону, включає розрахунок витрат зазначених суб'єктів на виконання положень таких регуляторних актів.

Крім оприлюднення з метою одержання зауважень та пропозицій, кожен підготовлений проект регуляторного акта, який або окремі положення якого спрямовані на правове регулювання діяльності суб'єктів малого і середнього підприємництва, разом з аналізом регуляторного впливу надсилається розробником цього проекту громадським об’єднанням, що представляють інтереси відповідних суб’єктів малого і середнього підприємництва, фізичним та юридичним особам, із запитом про надання зауважень та пропозицій, у тому числі про розрахунок витрат суб'єктів малого і середнього підприємництва на виконання положень цього проекту регуляторного акта.

Громадські консультації вважаються проведеними у разі одержання розробником зауважень та пропозицій від не менше ніж п’яти профільних громадських об’єднань, визначених у частині другій цієї статті.

Звіт про проведення громадських консультацій додається розробником до відповідного аналізу регуляторного впливу та підлягає оприлюдненню.

Якщо в результаті проведення аналізу регуляторного впливу вигоди, що виникатимуть внаслідок застосування запропонованого регуляторного акта, не виправдовують відповідні витрати, або у разі отримання заперечень під час проведення громадських консультацій, розробник проекту регуляторного акта, готує і підписує та оприлюднює в трьохденний термін з дня підписання офіційне застереження про те, що він наполягає на прийнятті такого регуляторного акта.»

в) частину восьму і дев'яту статті 21 викласти в наступній редакції:

«Якщо поданий на погодження проект регуляторного акта не оприлюднювався розробником цього проекту, або щодо проекту регуляторного акта у випадку, передбаченому статтею 9-1 цього Закону, не проводилися громадські консультації, уповноважений орган залишає цей проект без розгляду, про що повідомляє розробникові проекту в письмовій формі не пізніше наступного робочого дня з дня одержання відповідного проекту уповноваженим органом.

Після оприлюднення та/або проведення громадських консультацій у випадку, передбаченому статтею 9-1 цього Закону, проект регуляторного акта, який було залишено без розгляду, подається його розробником на погодження до уповноваженого органу в порядку, встановленому цим Законом.».

5. До приведення законодавства України у відповідність із цим Законом закони та інші нормативно-правові акти застосовуються в частині, що не суперечить цьому Закону.

6. Кабінету Міністрів України у тримісячний термін після набрання чинності цим Законом:

привести свої нормативно-правові акти у відповідність із цим Законом;

забезпечити прийняття нормативно-правових актів, необхідних для реалізації цього Закону;

забезпечити приведення міністерствами та іншими центральними органами виконавчої влади їх нормативно-правових актів у відповідність із цим Законом.

Голова
Верховної Ради України