Один із підходів для вирішення питання з чергами зерновозів у Миколаєві

Однією з проблем приморських міст України і, зокрема, — Миколаєва, є зерновози на міських дорогах та трасах, що розташовуються поблизу міста.

Проблема ця усім відома, і не може знайти рішення вже багато років. Її регулярно висвітлюють багато миколаївських сайтів, наприклад, зовсім недавно про ситуацію в селі Лимани Корабельного району описано тут.
Скажемо відверто, ніхто із зацікавлених сторін її не зможе вирішити самостійно. Вирішуватися вона може лише в тісній взаємодії всіх зацікавлених структур:

• державної та місцевої влади;
• зернотрейдерів;
• автодору;
• автоперевізників;
• зернових терміналів, на які везуть зерно;
• фермерів, які його відвантажують.

Ми спеціально не помістили до цього списку водіїв. І поясню, чому. Незважаючи на те, що саме на них більш спрямований весь негатив місцевих жителів, якраз водії насправді найменше зацікавлені в чергах машин, яким ніде стати. Саме вони іноді цілодобово простоюють у них, причому без пристойних умов: ні тобі поїсти, відпочити, сходити в туалет тощо. І саме вони найменше впливають на вирішення цієї проблеми. Вони взяли вантаж у точці «А» та повинні доставити його в точку «Б» у той час, який їм вказали. Вони звичайні наймані працівники.

Насправді ця проблема не вирішується лише одним якимось способом. Ані поліція, ані місцева влада її самостійно не можуть вирішити.

Вона випливає як наслідок багатьох інших проблем і чинників нашого реального життя. Українське зерно має попит у світі, його хочуть купити, і його будуть везти через приморські міста до портів.
Якщо раніше фермери часто продавали зерно прямо з поля й потік машин у припортові міста був більш сезонним, то сьогодні фермери та зернотрейдери більшу частину намагаються зберегти на елеваторах та продати зерно на піку цін.  Отже, потік машин розтягується на весь рік.
На нашу думку, найбільш реальними шляхами вирішення цієї проблеми є кілька принципових підходів:

1. Підхід, що використовується компанією Нібулон, яка збирає зерно на своїх елеваторах, розташованих уздовж рік і вивозить баржами для перевалки на морські судна. Отже, він реально береже дороги, зменшує трафік машин містом, транспортне плече для автотранспорту і, зрештою, знижує собівартість своєї продукції.
2. Будівництво обхідних маршрутів та доріг на термінали та порти без використання міських вулиць. Зрозуміло, що цей підхід не завжди можливий із виключно географічних причин, і його виконання дороге, і не таке швидке, як усім хотілося б.
3. Створення терміналами накопичувальних майданчиків для концентрації машин на них, а не вздовж трас та міських вулиць. Наприклад, у 2022 році такий накопичувач планують збудувати на в’їзді до Миколаєва. Цей варіант реально, але тільки частково зменшує стовпотворіння зерновозів вздовж трас. Їхньої «потужності» не вистачає для того, щоби вмістити всіх бажаючих, та й не всім зручно на них заїжджати суто логістично — доводиться робити великий гачок. До того ж, на багатьох із них послуги, а іноді, навіть і сама стоянка, платні, а водії не завжди готові платити. Вантажівки однаково «безкоштовно» стоять вздовж доріг і чекають своєї черги на в’їзд у термінал.

Хочеться запропонувати всім зацікавленим сторонам ще одне вирішення цієї проблеми.

На нашу думку, створення накопичувачів це грамотний, але не до кінця доопрацьований підхід.

Адже суть проблеми величезного скупчення машин якраз і полягає в тому, що всі вони їдуть в одну точку одночасно! Чому? Та тому, що на зернових терміналах жива черга за принципом «Хто перший встав, того першого і обслужили». Усі знають, що чим раніше він приїде, тим швидше його можуть обслужити.

На сьогодні всі намагаються організувати і розв’язати проблему з машинами, що вже приїхали. А вирішувати треба принципово по-іншому — не з тими, хто вже приїхав, а з тими, хто збирається їхати! Потрібно організувати роботу так, щоби машини приїжджали не всі одночасно, не тоді, коли хочуть і створювали чергу, а тоді, коли точно знають, що термінал обслужить їх без тривалого очікування і вони відразу поїдуть додому. Електронна черга заїзду машин на кожному терміналі — ось, на нашу думку, один із найпростіших, але ефективних підходів для вирішення цієї проблеми.

Той, хто хоче здати зерно на конкретному терміналі, записується заздалегідь у чергу. У цьому випадку диспетчер терміналу розуміє, хто, коли, скільки і яку продукцію хоче до нього привезти і спокійно планує свою роботу, а постачальники зерна та водії знають час, коли їх обслужать.

Якщо термінал, наприклад, обслуговує 150 машин на добу — ці 150 машин у будь-якому випадку приїдуть до нього. Але тільки ці 150 і рівномірно упродовж доби, а не 300 машин усіх охочих влаштовуватимуть «товкучку» на під’їзді до порту або терміналу. Ну, скажіть, навіщо терміналу збирати 300–500 машин, якщо він реально здатен обробити лише 150 за добу. Він би й радий організувати планомірність заїзду, але не може, бо сам не керує зерновозами. А використовуючи електронну чергу, він починає керувати цим процесом.

Кожен водій розуміє, що коли він приїде в заздалегідь обумовлений час під ворота зернового терміналу, то без жодного тривалого очікування заїде на термінал, здасть зерно і спокійно поїде назад. Він не безцільно простоюватиме вздовж траси або в накопичувачі, а краще поїде в наступний рейс заробляти гроші, або, нарешті, — відпочивати додому. Адже будь-який перевізник заробляє більше під час перевезення вантажів, а не під час простою.

І якраз у цій схемі накопичувачі, уже створені терміналами, виконуватимуть свою функцію набагато краще. Їхньої пропускної спроможності вистачить, щоб всі машини, що приїжджали, вмістилися. Може, терміналам не потрібно витрачати гроші на купівлю землі та будівництво майданчиків величезних розмірів, а краще створити більш комфортні умови для водіїв на вже наявних? Організувати роботу з електронною чергою буде дешевше і простіше, ніж купити землю під накопичувач та обладнати його.

Накопичувачі однозначно потрібні та корисні. Завжди будуть машини, які приїдуть раніше запланованого часу або приїдуть здавати зерно без попередньої домовленості (на удачу) і їм потрібно десь чекати свого часу.

Зрозуміло, що не все так просто. У цій статті було запропоновано лише сам підхід без розмови про різні деталі. Зрозуміло, що кожен термінал має свої нюанси та особливості. Будуть ті постачальники та водії, хто згоден записатися в чергу й не чекати просто так і ті, хтооднаково поїде «на удачу».

Вирішила ж наша мерія питання із записом в електронну чергу в центрі адміністративних послуг. Звикли ж громадяни записуватися заздалегідь і не штурмувати кабінети чиновників. Так, і там є свої плюси та мінуси, є проблеми та міська влада намагається їх вирішити.

Чому ж не можна вирішити цивілізовано ситуацію із зерновозами? Тим більше, що є в Миколаєві саме ті, хто розробив таку систему й готовий її впроваджувати в життя. Це дійсний член Торгово-промислової плати (РТТП) Миколаївської області — група компаній «Арт Софт», яка готова з усіма зацікавленими сторонами обговорювати цю проблему та взяти найактивнішу участь у її вирішенні.

Цікаво, що деякі термінали одеського регіону вже зацікавилися цією ідеєю та готуються до нового сезону впроваджувати цей підхід, отримуючи додаткову конкурентну перевагу перед сусідами.