Медіація, як один із ефективних альтернативних способів вирішення конфліктів
Медіація (з англ. “mediation” – посередництво, примирення) — це структурований та водночас гнучкий процес, в якому нейтральна не упереджена сторона (медіатор) допомагає конфліктуючим сторонам якнайкраще провести процес переговорів та знайти те рішення, яке задовольнятиме інтереси кожної з цих сторін. При цьому сам медіатор не має повноважень приймати будь-які рішення, його завдання — якісне та професійне вибудовування процесу переговорів між партнерами по конфлікту з метою пошуку нових рішень.
Нажаль, конфлікти є невід’ємною складовою людського життя. А тому вже багато сторіч медіація розвивається у світі як спосіб мирного вирішення та врегулювання конфліктів між людьми та спільнотами, різними соціальними групами. В сучасному африканському, китайському, японському суспільствах та в країнах ісламського світу, на відміну від західної культури, примирювальні позасудові методи врегулювання суперечок є первинними, тоді як суди вважаються альтернативою щодо них.
Як альтернативний процес врегулювання спорів, медіація розвивається в Україні вже близько 20-ти років. Національна асоціація медіаторів України зазначає, що застосування медіації є корисною для вирішення багатьох конфліктах, а особливо тих, що чутливі до збереження стосунків і ризиків репутаційних втрат (сімейних, комерційних, трудових тощо). Медіація може бути застосована незалежно від того, чи знаходиться справа у суді (досудова, післясудова, позасудова медіація та медіація в процесі судового розгляду спору).
Наразі медіація, як ефективний спосіб альтернативного вирішення спорів широко застосовується в бізнес-середовищі, в сімейних спорах, в соціальній сфері, в IP та IT-сферах, в роботі з громадами. Наприклад, застосування медіації в сімейних конфліктах призводить до зменшення кількості вирішення конфліктів в суді до 60%. Але коли мова йде не лише про питання розірвання шлюбу, розподілу майна, стягнення аліментів, визначення місця проживання дитини, встановлення порядку участі кожного з батьків в вихованні дитини, в яких медіація на сьогоднішній день є найдієвішим інструментом, то ця процедура здатна допомогти вирішити конфлікти і між представниками різних поколінь в сім’ї (батьки-діти-бабусі), питання спадкування, процедури встановлення опіки та усиновлення, виховання дітей. Існує поняття “медіації в школах/дитячої медіації” – і це про те як навчити дітей неагресивно та безконфліктно, без участі дорослих, тобто самостійно вирішувати спірні ситуації, що виникають між ними в колі однолітків та в соціумі, як налагодити це порозуміння і вибудувати нову модель поведінки дітей для знайомства зі світом дорослих. Медіація вчить вибудовувати взаємовідносини та знаходити рішення, опираючись на інтереси, цінності, потреби, почуття людини, а не виходити лише з його емоційних реакцій, поведінки, принципових позицій.
Які ж саме переваги має медіація і чому вона є актуальнішою, ніж, наприклад, суд чи вирішення спорів в середині системи?
(будь-то сім’я, трудовий колектив, підприємство чи іша спільнота, соціальна група).
Якщо говорити про переваги медіації перед, наприклад, судовим вирішенням спору, то це, перш за все, конфіденційність; по-друге, в процесі медіації ви можете враховувати безліч фактичних та правових аспектів та не обмежуватись лише предметом спору та предметом доказування (як це відбувається у суді); по-третє, якщо ви маєте на меті збереження стосунків (тривалих ділових, партнерських, особистих, сімейних, трудових, взагалі, людських), то медіація — єдиний ефективний спосіб, бо після суду сторони, як правило, стають ще більш ворогами, ніж були до цього, а ділові зв’язки завершуються, партнерство зникає. В бізнес-медіації ви можете досягнути економічно доцільних результатів; економія часу – через гнучкість процесу та вільний розподіл часу ведуть до більш швидкого прийняття рішення; заощадити кошти та уникнути витрат, необхідних на подолання опору з іншої сторони, що призведе до зростання продуктивності; ви уникнете репутаційних втрат та підвищите імідж підприємства, оскільки уникните розголосу та публічності конфлікту, інформації про вас та вашу компанію в судових реєстрах, реєстрах боржників, ЗМІ, тощо.
Медіація, як процес, має свою структуру та принципи, що відрізняє її від процесу переговорів чи фасилітації, як ще одних форм посередництва. Так, перевагами медіаційного процесу є, перш за все, його конфіденційність: вся інформація, яку медіатор отримує в процесі проведення переговорів від обох сторін та від кожної сторони окремо, є конфіденційною та не підлягає розголошенню. Крім того, сторони можуть вирішити, що навіть їх участь у цій процедурі, її застосування до вирішення спірної ситуації, що між ними виникла, є конфіденційною. Сторони за власним узгодженням можуть вирішити питання яка саме інформація може підлягати розголосу (як по відношенню один до одного так і до загалу в цілому), а що так і залишається за дверима кімнати переговорів. Така безпечність досягається підписанням Угоди про конфіденційність або усною домовленістю учасників.
Крім того, всі учасники процесу добровільно беруть участь у процесі медіації і на будь-якому етапі можуть прийняти рішення про вихід з процесу. Таке право має і сам медіатор.
Важливою складовою процесу є те, що медіатор є нейтральною стороною, яка не має власної компетенції приймати рішення або генерувати варіанти різних рішень, медіатор, як посередник, не висловлює своїх уподобань, не є арбітром та суддею, а тому під час процесу він не виказує будь-яких оцінювальних суджень щодо жодної зі сторін та їх позицій, його завдання — рухатись між сторонами, бути перекладачем, передавачем та каталізатором, що сприяє ефективному пошуку найкращих рішень, враховуючи та виявляючи справжні інтереси кожної зі сторін, а також це сприяє виправленню уявленню учасників по “тупіковість” та безальтернативність спору.
Медіатор, який відповідає за ведення та керує процесом медіаційних переговорів, за допомогою вправного використання відомих йому фахових інструментів та знань створює для сторін максимально продуктивний простір порозуміння для прийняття ними самостійно ефективних власних рішень, спрямованих на задоволення їхніх глибинних потреб та інтересів. Всі рішення, які приймають партнери по конфлікту в процесі переговорів, є їх власними та перевіряються медіатором лише за критерієм реальності їх виконання та екологічності.
Отже, в нашому гнучкому та швидкоплинному світі, коли ми витрачаємо багато часу на побудову та налагодження будь-яких стосунків та цінуємо свій спокій, в світі, який і без нашої участі наповнений конфліктами, суперечками та протистояннями, а суди, які виконують захисту функцію “справедливого” рефері здебільшого вже не встигають за змінами та потребами суспільства, швидкість прийняття ними рішень та розгляду справ є вкрай низькою через завантаженість судової системи, яку ми хибно сприймаємо як єдиний можливий спосіб довести свою правоту та захистити порушене право, настає ера альтернативних засобів захисту своїх інтересів, яка, серед інших переваг, має найважливіші: економія часу, гнучкість процесу, захист та збереження репутації, іміджу та взаємовідносин (особистих, бізнесових, тощо), конфіденційність, економічна доцільність.
Кожен з нас має право обирати свій спосіб захисту власних інтересів! Медіація — один з них. Це альтернативний інструмент, з яким важливо познайомитись та хоча б раз спробувати застосувати в тій сфері свого життя чи професійної діяльності, що пов’язана з людьми та суперечками, конфліктами між ними. І навіть якщо мова йде про спір між підприємствами, то треба розуміти, що за інтересами будь-якого підприємства стоять інтереси людей — керівників, лідерів, власників бізнесу. Через це медіація отримує свій розвиток і в політичній сфері, у вирішенні конфліктів і непорозумінь між владою та громадами, і навіть у сфері захисту прав споживачів медіація набирає обертів. Людина-людина, людина-бізнес, бізнес-бізнес, людина (громадскість)-влада, влада-влада (може бути у вигляді різних політичних сил) — і це ще не вичерпний перелік тих взаємовідносин, в яких виникають конфлікти інтересів і де має своє ефективне застосування медіація.
Адвокат Головченко А.В.