Верховній Раді України

Шановні народні депутати!

В Торгово-промисловій палаті України проаналізували проєкт Закону №8401 “Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо особливостей опадаткування у період дії воєнного стану” (далі – Проєкт), прийнятий Парламентом за основу, та зазначають що проєкт, по-перше, забезпечує виконання Україною зобов’язань в рамках Меморандуму про економічну та фінансову політику від 08 грудня 2022 року, відповідно до якого Україна взяла на себе зобов’язання якнайшвидшого відновлення довоєнного стану податкової політики та, по-друге, економічні очікування щодо забезпечення збільшення надходжень до державного та місцевих бюджетів, в умовах направлення значної частини бюджету країни на потреби обороноздатності країни.

Проєкт містить низку позитивних новацій, але разом із тим і низку негативних норм та потребує доопрацювання до другого читання.

Зважаючи на те, що закінчення активних бойових дій до 01.07.2023 року є малоймовірним, хоча ми всі того бажаємо, а воєнний стан продовжено принаймні до 18 серпня 2023 року, – частину норм, які не мають безпосереднього впливу на обсяг бюджетних надходжень, але при цьому можуть негативно вплинути на умови ведення бізнесу, – необхідно супроводжувати нормами, які б принаймні пом’якшили їхній негативний вплив, не завдаючи при цьому шкоди бюджетним надходженням, а ще частину норм – впроваджувати тільки після скасування воєнного стану. Зокрема, важливими є такі зміни до Проєкту до другого читання:

  1. Зважаючи на суспільну значущість Проєкту та необхідність суспільного широкого його обговорення вважаємо за доцільне перенести дату набуття чинності нормами Проєкту на 01.01.2024 року.
  2. Проєктом передбачається відновлення документальних та фактичних перевірок «за наявності під час проведення перевірок безпечного доступу, допуску до територій, приміщень та іншого майна, що використовуються для провадження господарської діяльності та/або є об’єктами оподаткування, або використовуються для отримання доходів (прибутку), або пов’язані з іншими об’єктами оподаткування такими платниками податків». Вважаємо, що дана норма Проєкту потребує визначення поняття «безпечного доступу та допуску». Зокрема, хто визначатиме критерії безпеки чи небезпеки проведення перевірки та буде нести відповідальність за життя людей. А також, відсутність конкретики в даному питанні може призвести до корупційних ризиків, оскільки рішення про зупинення приймає безпосередньо керівник контролюючого органу. Неможливим на цей час є відновлення перевірок підприємств, що розташовані в районах проведення воєнних (бойових) дій або перебувають в оточенні (блокуванні), прифронтових та деокупованих зон. Будь-яких застережень щодо проведення перевірок таких платників податків Проєкт не містить. В зв’язку з зазначеним, вважаємо за доцільне залишити мораторій на перевірки та штрафи для підприємств, що здійснюють свою діяльність на територіях, наближених до бойових дій.
  3. На сьогодні є чинною постанова Кабінету Міністрів України від 06 грудня 2022 року за № 1363 «Про внесення змін до постанови Кабінету Міністрів України від 13 березня 2022 р. № 303» (далі – Постанова), згідно з якою дозволено проведення позапланових перевірок «за наявності загрози, що має негативний вплив на права, законні інтереси, життя та здоров’я людини, захист навколишнього природного середовища та забезпечення безпеки держави, а також для виконання міжнародних зобов’язань України протягом періоду воєнного стану».

Тобто, в зазначеній Постанові не конкретизовано, в яких саме випадках повинні призначатись перевірки платників податків. Слід зазначити, що в Проєкті також відсутній перелік конкретних підстав для призначення перевіркових заходів, починаючи з 01 липня 2023 року. Це дозволить податковим органам перевіряти бізнес не тільки в якомусь конкретному випадку, а з будь-якої підстави, що є, на нашу думку, неприпустимим. Тож пропонуємо, Законопроєктом чітко визначити повний перелік підстав для призначення перевірок.

  1. Проєктом скасовується ставка єдиного податку 2% і такі платники автоматично вважаються такими, що застосовують систему оподаткування, на якій перебували до обрання особливостей оподаткування. Проте, неврегульованим є механізм переходу платника єдиного податку за ставкою 2% з 01.07.2023 року на іншу ставку податку спрощеної системи оподаткування, в разі якщо такий платник перебував на загальній системі оподаткування до обрання ставки 2%. Це питання буде врегульовано, у випадку вступу в дію Проєкту з 01.01.2024 року.
  2. На час воєнного стану незастосування штрафних санкцій за порушення порядку використання реєстраторів розрахункових операцій / програмних реєстраторів розрахункових операцій – дало можливість близько 1 млн підприємців малого та мікробізнесу зберегти свій бізнес, вільно відкривати та закривати за необхідності власну справу, навіть у форс-мажорних обставинах, в цілому позитивно вплинуло на збереження малого бізнесу в Україні. У випадку повернення Проєктом штрафних санкцій за невикористання РРО – необхідно звузити сферу застосування РРО, зосередити застосування РРО виключно для тих ФОПів, які мають високий ризик перевищення граничних лімітів ЄП 2 та 3 груп, внести відповідні правки до другого читання Проєкту.
  3. Звільнення від штрафів за незастосування РРО за період дії воєнного стану і неможливість застосування штрафів «заднім числом». Неприпустимим є застосування штрафних санкцій за незастосування РРО/ПРРО «заднім числом», після набуття Проєктом сили закону. Важливим є чітко визначити норму щодо незастосування санкцій за період дії воєнного стану, а саме внести зміни до Закону України Про РРО – викласти Пункт 12 Розділу ІІ Прикінцевих положень Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій» – у такій редакції: «За порушення вимог цього Закону, вчинені у період дії воєнного стану на території України, але не пізніше 1 січня 2024 року, санкції не застосовуються, крім санкцій за порушення порядку здійснення розрахункових операцій при продажу підакцизних товарів».
  4. Вважаємо неприпустимим скасування з 01.07.2023 дії норм щодо відстрочення складання декларацій фізичними особами-підприємцями – платниками єдиного податку першої та другої групи декларацій за умов вимушеного виїзду за кордон біля мільйонів громадян України, серед яких є і значна кількість осіб, на яких буде поширюватись дія цих норм. Зважаючи на те, що для таких осіб ускладнено здійснення їх діяльності – вважаємо за необхідне відтермінування вступу у дію цих норм.
  5. Документальні податкові перевірки, які передбачає повернути Проєкт – мають бути виключно ризикоорієнтованими, зосередженими на найбільших порушниках законодавства та направленими на упередження можливості втрати бюджетних надходжень.

 

Для цього необхідно якісно визначити критерії ризику для ДПС, а також запровадити якісні результативні показники KPI для ДПС, щоб діяльність Державної податкової служби України була спрямована, в першу чергу, на боротьбу з тіньовим сектором економіки та щоб ДПС стала надійним партнером чесного бізнесу. Пропонуємо такі KPI встановити законодавчо, внісши необхідні правки до Проєкту до другого читання.

ТПП України закликає народних депутатів України розглянути зауваження та пропозиції та внести відповідні зміни до Проекту до другого читання.

З повагою

Торгово-промислова палата України